Справа № 344/8716/22
Провадження № 1-кс/344/3348/22
21 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12022091010001138, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликалась на те, що досудовим розслідування встановлено, 19.07.2022, близько 16 год 30 хв, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Івано-Франківськ, Південний бульвар, 42, неподалік розважального центру для дітей «Чубі Бум», побачили малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , який рухався на самокаті в напрямку проїжджої частини.
В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вступивши в злочинну змову з метою відкритого викрадення чужого майна, а саме самоката, який належить малолітньому потерпілому ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 швидко підбігли з-заді до потерпілого ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_7 раптово, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я в момент його заподіяння, штовхнув потерпілого в спину, внаслідок чого останній відчув фізичну біль та втративши рівновагу припинив рух, утримуючи самокат однією рукою.
У цей час, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_8 втратив рівновагу, та не в змозі чинити активний фізичний опір, ОСОБА_5 , застосувавши насильство, вирвав із руки ОСОБА_8 самокат та разом із ОСОБА_7 почали втікати з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, тим самим відкрито викравши самокат марки «Native» моделі «Stem Pro (S495)», чорного кольору (матовий), вартість якого становить 7000 гривень.
В подальшому, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинили батькові потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
20.07.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, з повною середньою освітою, неодружений, 16.04.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12019091010003872 скеровано до Івано-Франківського міського суду за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 ч. 2 ст. 307 КК України; 01.11.2021 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021091010000873 скеровано до Івано-Франківського міського суду за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться: у протоколі огляду місця події від 19.07.2022, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколі огляду відеозапису та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Додатково зазначив, що на даний час у Івано-Франківському міському суді перебувають обвинувальні акти щодо ОСОБА_5 у межах яких підозрюваному обрано запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, однак останній продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що ризики стороною обвинувачення недоведені, обвинувального вироку щодо підзахисного нема, отже раніше не судимий, окрім того має постійне місце проживання, неофіційно працевлаштований, а тому просив застосувати щодо підзахисного домашній арешт.
Підозрюваний підтримав думку захисника, пояснення по суті не надавав та вказав, що самокат (без зазначення чий це) дав йому покататись друг ОСОБА_7 .
Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. При цьому, підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за його вчинення.
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки підозрюваному з копій матеріалів кримінального провадження та доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу стало відоме місце їх проживання.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення - оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв'язків.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, з повною середньою освітою, неодружений, 16.04.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12019091010003872 скеровано до Івано-Франківського міського суду за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 ч. 2 ст. 307 КК України; 01.11.2021 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021091010000873 скеровано до Івано-Франківського міського суду за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
20.07.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться: у протоколі огляду місця події від 19.07.2022, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколі огляду відеозапису та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Щодо твердження підозрюваного, то слід вказати, що згідно протоколу огляду відеозапису від 20 липня 2022 року вбачається, що «При перегляді даних відео файлів вбачається як 19.07.2022 року о 15:43 на самокаті чорного кольору рухається ОСОБА_5 …..» «19.07.2022 року о 15:44:27 за ОСОБА_5 , біжить потерпілий ОСОБА_8 ….», а відтак дане спростовує, що самокат дав ОСОБА_5 його товариш ОСОБА_7 , незважаючи на те, що це є річ викрадена у потерпілого. Також це спростовуються і протоколом огляду відеозапису від 20.07.2022 року згідно якого на цьому ж самокаті чорного кольору й надалі рухається ОСОБА_5 .
При цьому слідчий суддя враховує, що на даний час на території України діє воєнний стан.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, а також правопорушення вчинене із застосуванням насильства щодо малолітнього (13 років) вважаю, що розмір застави слід не визначати.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави з врахуванням п.1 ч.4 ст.183 КПК України і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 19 липня 2022 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 16 вересня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 22 липня 2022 року.
Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА