Справа № 755/3971/22
Провадження №: 3/755/2580/22
"20" липня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №282100 від 08.02.2022 року, ОСОБА_1 08.02.2022 року о 12 год. 00 хв., в м. Києві по бульвару Перова, 25, керував транспортним засобом «Toyota Corolla» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом, за кермом була дружина, яка за першою ж вимогою пред'явила посвідчення водія Він їхав в автомобілі на пасажирському сидінні.
Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що саме вона керувала автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з НОМЕР_1 , чоловік, ОСОБА_1 , знаходився на пасажирському сидінні. Одразу після звукового сигналу працівників поліції зупинити автомобіль не змогла, оскільки справа була смуга для маршрутного транспорту на якій заборонено зупинятись, тому вона проїхала певний проміжок дороги, близько 300 метрів, а саме до подвір'я свого будинку де зупинилась та за першою ж вимогою надала працівникам поліції посвідчення водія.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 08.02.2022 року він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_2 та бачив як патрульні заїжджали у двір та зупинили автомобіль "Toyota". Працівник поліції підійшов до автомобіля за кермом якого була дружина ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 вже стояв біля автомобіля.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано протоколом про адміністративне правопорушення ААБ №282100, направлення, пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , довідку, картку обліку транспортного засобу, копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відеозапис боді камер 470315, 473506, 473866.
Разом із тим, із переглянутого в судовому засіданні відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
На неодноразові виклики працівників патрульної поліції, якими складено протокол про адміністративне правопорушення, дані особи до суду так і не з'явились, що ставить під сумнів дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення..
Також відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення правопорушення, яке йому інкримінується працівниками патрульної поліції підтверджується як його показами, наданими в судовому засіданні так і показаннями свідків, допитаних судом в судовому засіданні.
За таких підстав, висновок працівників поліції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений належними доказами.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: