Ухвала
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 307/2689/18
провадження № 61-2638св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 серпня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2022 року,
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановоюЗакарпатського апеляційного суду від 27 січня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
Поділено спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/20 частини будинку АДРЕСА_1 , що складається з квартири № 1 - ІІ поверх будинку: тамбур, площею 1,2 кв. м., санвузол, площею 3,4 кв. м, кухня, площею 7,1 кв. м, житлова кімната, площею 15 кв. м, загальною площею 26,7 кв. м, з наданням можливості позивачці ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , влаштування перегородки в приміщенні № 9, № 10 та № 8, влаштування вхідного дверного блоку, влаштування внутрішніх прорізів між приміщеннями № 9 та № 8,
№ 10 та № 9, № 9 та № 9, влаштування зовнішньої сходової клітки виходу на другий поверх, згідно варіанту розподілу на підставі висновку будівельно-технічної експертизи від 12 лютого 2019 року за № 124.
Залишено у власності ОСОБА_2 право власності на 17/20 частини будинку АДРЕСА_1 , що складається з квартири № 2 - підвал: підсобні приміщення, площею 20,8 кв. м, І поверх будинку: коридор, площею 14,0 кв. м, житлова кімната - 19,6 кв. м, житлова кімната - 15,6 кв. м, житлова кухня - 16,2 кв. м, санвузол - 3,5 кв. м, всього - 68,9 кв. м, ІІ поверх будинку: коридор, площею 9,8 кв. м, гардероб - 8,4 кв. м, їдальня - 26,0 кв. м, приміщення - 5,1 кв. м, приміщення, площею 1,7 кв. м., всього - 51 кв. м, загальною площею
140,7 кв. м, згідно варіанту розподілу на підставі висновку будівельно-технічної експертизи від 12 лютого 2019 року за № 124.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 161,80 грн у якості грошової компенсації за відступ від частки у житловому будинку ОСОБА_2 .
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожу та ворота біля будинку АДРЕСА_1 .
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Додатковим рішенням Тячівського районного суду від 26 жовтня 2020 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо присудження автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості цього у розмірі
50 000 грн відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат за проведення будівельно-технічної експертизи.
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справі заявник посилається на застосування судами норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження заявник вказує пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
У касаційній скарзі заявник заявив клопотання, в якому просив розглядати справу за участю сторін.
Вказане клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Судом касаційної інстанції не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстави для розгляду справи за участю сторін відсутні.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи
за участю та повідомленням сторін відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному
веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець