21 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/23613/21
адміністративне провадження № К/990/18229/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року
у справі №380/23613/21
за позовом ОСОБА_1
до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплатити йому індексації грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року по 16 листопада 2020 року не у повному обсязі;
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та за період з 01 березня 2018 року по 16 листопада 2021 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 18 травня 2016 року по 16 листопада 2020 року.
Зобов'язано Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 18 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць), а з 01 березня 2018 року по 16 листопада 2020 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) та з врахуванням виплачених сум.
18 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №380/23613/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за певний період не у повному обсязі та зобов'язання до вчинення відповідних дій.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідачем не наведено обґрунтованих посилань на існування виняткових обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
При цьому Суд зазначає, що крім загальних посилань на фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, цитування положень Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про індексацію грошових доходів громадян», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, викладення змісту підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, тощо, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновком судів попередніх інстанцій.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить, абстрактно посилаючись лише на введення на території України воєнного стану, цитування Конституції України, Закону України «Про суд та статус суддів», практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржниками не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має справа встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №380/23613/21.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду