21 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/16002/21
адміністративне провадження №К/990/16648/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі №380/16602/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку у зв'язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення -
01 липня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку 29 червня 2022 року).
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період з 18 квітня 2020 року по 06 липня 2021 року включно в розмірі 69347,39 грн у зв'язку з невиплатою позивачу належним сум грошового забезпечення при звільненні.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року адміністративний позов залишено без руху.
В подальшому, оскаржуваною ухвалою від 19 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №380/16002/21 - без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем у заяві не вказано жодних причин поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Оскаржуючи оспорювані судові рішення скаржник зазначає, що на дату звернення до Львівського окружного адміністративного суду з цим позовом - 21 вересня 2021 року відповідач постанову державного виконавця від 14 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року не виконав. Просив стягнути з відповідача середній заробіток за період з 18 квітня 2020 року по 06 липня 2021 року включно у зв'язку з частковою виплатою йому належних при звільненні сум грошового забезпечення (виконання відповідачем рішень Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі №380/4580/20 та від 20 листопада 2020 року у справі №380/7938/20). В апеляційній скарзі, як запевняє скаржник, було зазначено, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №380/7936/20 Головне управління МВС України у Львівській області виконало 23 жовтня 2021 року, тобто після ухваленням судом першої інстанції рішення про повернення позовної заяви, і на підтвердження вищевказаного долучено до апеляційної скарги виписку по картковому рахунку АТКБ «ПриватБанк» від 23 жовтня 2021 року.
Так, заявник касаційної скарги вважає, що обрахунок місячного строку звернення з позовом про затримку розрахунку при звільненні мав розпочатися 24 жовтня 2021 року, тобто після виконання відповідачем постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №380/7936/20, а не з 08 липня 2021 року, як було встановлено судами попередніх інстанцій.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2022 року.
Касаційну скаргу засобами поштового зв'язку подано 29 червня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі було отримано особисто позивачем 09 червня 2022 року. Доказом цього додано заяву від 05 квітня 2022 року, яку подано до Львівського окружному адміністративному суду, в якій просив останнього надати копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Проте, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Заява позивача від 05 травня 2022 року про надання копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2022 року з написом на ній «отримано 09.06.2022» не може вважатися належним доказом підтвердження отримання оскаржуваної постанови.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Враховуючи дату написання заяви (05 травня 2022 року) про отримання рішення суду апеляційної інстанції від 04 березня 2022 року та дату звернення до суду касаційної інстанції (29 червня 2022 року), що вже є порушенням строку на касаційне оскарження, та відсутності доказу щодо дійсної дати отримання цього рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення клопотання про поновлення цього строку.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 329, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2022 року у справі №380/16602/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку у зв'язку з невиплатою належних сум грошового забезпечення- залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова