Справа № 640/2313/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
19 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Чаку Є.В.,
При секретарі: Борисовській Л.М.,
За участю представників позивача: Дьомкіна Д.В., Липовенко Г.В.,
представника відповідача: Швець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2019 за №1347555/43012009, №1347556/43012009, №1347559/43012009, №1347558/43012009, №1347565/43012009, №1347561/43012009, №1347566/43012009, №1347560/43012009, №1347557/43012009, №1347563/43012009, №1347564/43012009, №1347562/43012009, від 11.12.2019 за №1350113/43012009, №1350119/43012009, №1350114/43012009, №1350116/43012009, №1350115/43012009, №1350121/43012009, №1350117/43012009, №1350120/43012009, №1350118/43012009;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.11.2019, № 3 від 02.11.2019, № 6 від 03.11.2019, № 9 від 04.11.2019, № 11 від 05.11.2019, № 13 від 06.11.2019, № 15 від 07.11.2019, № 18 від 08.11.2019, № 5 від 03.11.2019, №8 від 04.11.2019, № 17 від 07.11.2019, № 20 від 08.11.2019, № 2 від 01.11.2019, № 4 від 02.11.2019, № 7 від 03.11.2019, № 10 від 04.11.2019, № 12 від 05.11.2019, № 14 від 06.11.2019, № 16 від 07.11.2019, № 19 від 08.11.2019, № 21 від 09.11.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від від 26.01.2021 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано наступні рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 09.12.2019 за №1347555/43012009, №1347556/43012009, №1347559/43012009, №1347558/43012009, №1347565/43012009, №1347561/43012009, №1347566/43012009, №1347560/43012009, №1347557/43012009, № 1347563/43012009, №1347564/43012009, №1347562/43012009; від 11.12.2019 за №1350113/43012009, №1350119/43012009, №1350114/43012009, №1350116/43012009, №1350115/43012009, №1350121/43012009, №1350117/43012009, №1350120/43012009, №1350118/4301200919; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач»: №1 від 01.11.2019, № 3 від 02.11.2019, № 6 від 03.11.2019, № 9 від 04.11.2019, № 11 від 05.11.2019, № 13 від 06.11.2019, № 15 від 07.11.2019, № 18 від 08.11.2019, № 5 від 03.11.2019, №8 від 04.11.2019, № 17 від 07.11.2019, № 20 від 08.11.2019, № 2 від 01.11.2019, № 4 від 02.11.2019, № 7 від 03.11.2019, № 10 від 04.11.2019, № 12 від 05.11.2019, № 14 від 06.11.2019, № 16 від 07.11.2019, № 19 від 08.11.2019, № 21 від 09.11.2019 - датою їх фактичного надходження 26.11.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, - повернуто особі, яка її подала.
У подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
05 листопада 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконання рішення, в якій просив зобов'язати Державну податкову службу України у 10-денний строк подати до Окружного адміністративного суду м. Києва звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2021 року по справі №640/2313/20 (в частині зобов'язання зареєструвати податкові накладні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» про встановлення судового контролю задоволено.
Зобов'язано Державну податкову службу України подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/2313/20 від 26.01.2021 в частині зобов'язання зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» №1 від 01.11.2019, № 3 від 02.11.2019, № 6 від 03.11.2019, № 9 від 04.11.2019, № 11 від 05.11.2019, № 13 від 06.11.2019, № 15 від 07.11.2019, № 18 від 08.11.2019, № 5 від 03.11.2019, №8 від 04.11.2019, № 17 від 07.11.2019, № 20 від 08.11.2019, № 2 від 01.11.2019, № 4 від 02.11.2019, № 7 від 03.11.2019, № 10 від 04.11.2019, № 12 від 05.11.2019, № 14 від 06.11.2019, № 16 від 07.11.2019, № 19 від 08.11.2019, № 21 від 09.11.2019 - датою їх фактичного надходження 26.11.2019 у місячний строк з дати отримання даної ухвали.
В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 06.10.2021 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №67023618 з виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 06.09.2021.
На думку апелянта, оскільки виконавче провадження не завершене, у позивача існує реальна можливість виконати судове рішення у межах процедури виконавчого провадження шляхом застосування державним виконавцем примумових заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
До того ж, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що апелянт намагається ввести суд в оману, посилаючись на практику Верховного Суду, яка не є релеватною до спірних правовідносин.
Крім того, Порядком №1246 не встановлено процедури проведення перевірок у разі наявності рішення суду, що набрало законної сили.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021, яке набрало законної сили 17.05.2021, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Однак, з огляду на невиконання вказаного рішення, позивачем було подано заяву про встановлення судового контролю.
Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки викладені позивачем обставини, що підтверджуються доданими документами, дають підставу для висновку про неналежне виконання податковим органом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021, тому вказане клопотання про встановлення судового контролю є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
При цьому, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У даному випадку, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано наступні рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 09.12.2019 за №1347555/43012009, №1347556/43012009, №1347559/43012009, №1347558/43012009, №1347565/43012009, №1347561/43012009, №1347566/43012009, №1347560/43012009, №1347557/43012009, № 1347563/43012009, №1347564/43012009, №1347562/43012009; від 11.12.2019 за №1350113/43012009, №1350119/43012009, №1350114/43012009, №1350116/43012009, №1350115/43012009, №1350121/43012009, №1350117/43012009, №1350120/43012009, №1350118/4301200919; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач»: №1 від 01.11.2019, № 3 від 02.11.2019, № 6 від 03.11.2019, № 9 від 04.11.2019, № 11 від 05.11.2019, № 13 від 06.11.2019, № 15 від 07.11.2019, № 18 від 08.11.2019, № 5 від 03.11.2019, №8 від 04.11.2019, № 17 від 07.11.2019, № 20 від 08.11.2019, № 2 від 01.11.2019, № 4 від 02.11.2019, № 7 від 03.11.2019, № 10 від 04.11.2019, № 12 від 05.11.2019, № 14 від 06.11.2019, № 16 від 07.11.2019, № 19 від 08.11.2019, № 21 від 09.11.2019 - датою їх фактичного надходження 26.11.2019.
Надалі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-постач» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, - повернуто особі, яка її подала.
З огляду на вказане, відповідач з дня набрання судовим рішенням законної сили, зобов'язаний був виконати таке рішення суду.
Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Проте, з часу набрання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 законної сили відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання вказаного судового рішення.
При цьому, колегія суддів враховує, що постановою відділу примусового виконання рішень Департеманту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.10.2021 відкрито виконавче провадження №67032618 з виконання виконавчого листа №640/2313/20.
Колегія суддів звертає увагу на те, що жодних дій боржником - Державною податковою службою України під час виконавчого провадження вчинено не було.
З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 в адміністративній справі №640/2313/20, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
Є.В. Чаку