П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21380/21
Суддя першої інстанції: Танцюра К.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 14.01.2022р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.11.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення з 01.04.2019р. основного розміру його пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром; зобов'язання провести перерахунок та виплату основного розміру його пенсії з 01.04.2019р., на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2021р. №ЮО094707, виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021р. у справі №420/6730/21, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019р. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.04.2019р., однак, при проведенні даного перерахунку протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення та обмежено її максимальним розміром.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022р. позов задоволений, оскільки застосування 70% показника грошового забезпечення стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. При цьому, обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на дотримання норм законодавства при зменшенні відсоткового розміру пенсійного забезпечення та обмеженні максимальним розміром пенсії позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеські області та йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 77% грошового забезпечення. /а.с.17-18/
В квітні 2018р., на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018р. та зменшено основний розмір пенсії за вислугу років з 77% до 70% від розміру грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020р. у справі
№420/9018/20 (набрало законної сили 04.01.2021р.) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення перерахунку належної ОСОБА_1 з 01.01.2018р. пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок належної пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 77% грошового забезпечення з 01.01.2018р.
З 01.01.2018р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020р. у справі №420/9018/20 у розмірі 77 % грошового забезпечення. /а.с.19/
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021р. у справі №420/6730/21 (набрало законної сили 02.09.2021р.) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО94707 від 09.03.2021р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 05.03.2019р., з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № ЮО94707 від 09.03.2021р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 05.03.2019 р., з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
З 01.04.2019р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 02.08.2021р. у справі №420/6730/21, яким зменшено основний розмір пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та застосовано обмеження максимальним розміром. /а.с.12/
Не погоджуючись зі зменшенням розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та застосування обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до наступних висновків.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон України №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до положень ст.13 Закону України №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ пенсій визначений ст.63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до ч.2 ст.63 цього Закону України №2262-ХІІ у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії, визначається ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, встановлене ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія була призначена пенсія у розмірі 77% від грошового забезпечення. /а.с.17-18/
У подальшому ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Так, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 та від 21.02.2018р. № 103, тому застосування ст.13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Крім того, згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020р. у справі
№420/9018/20, що набрало законної сили 04.01.2021р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення перерахунку належної ОСОБА_1 з 01.01.2018р. пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок належної пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 77% грошового забезпечення з 01.01.2018р.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в порушення чинного законодавства та судового рішення у справі №420/9018/20 в черговий раз протиправно зменшено основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% грошового забезпечення.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI (надалі - Закон України №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011р.
Відповідно до положень ст.2 Закону України №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом України №3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону України №2262-XII, яку викладено в редакції Закону України №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII.
Згідно з п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України №262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016р.
Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України №3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону України №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону України №3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону України №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон України №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII.
При цьому, положення ст.2 Закону України №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, та Законом України №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону України №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у п.п.52, 56 рішення від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону України №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсії позивача максимальним розміром, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України №2262-ХІІ, є протиправним.
Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.