Справа № 2-1894\10
14 червня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючий - суддя Швець В.М.,
при секретарі Ткачовій В.В.
з участю позивача - ОСОБА_1,її представника -ОСОБА_2
відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що 16.01.2009року відповідачка позичила у нього 4000доларів США, що еквівалентно 34000грн., згідно умов розписки зобов'язалася повернути борг в строк до 01.09.2009року, але до теперішнього часу борг не повернула у зв'язку з відсутністю коштів. Позивач просить у рахунок повернення боргу визнати за ним право власності на будівлі: літ.»Б»- літня кухня,, літ.»В»-сарай, літ.»Г»- вбиральня, літ.»Д»- вхід в підвал, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,040га, яка розташована адресою: АДРЕСА_1 припинивши право власності на зазначене за відповідачкою.
Відповідачі -ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги про визнання права власності на будівлі та земельну ділянку, які розташовані АДРЕСА_1 за позивачкою в рахунок погашення боргу визнали в повному обсязі.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги підтверджено розпискою відповідачки від 16.01.2009року 4000доларів США, що еквівалентно 34000грн. Право власності відповідачів підтверджено дослідженими доказами.
Форма договору позики, передбачена ст.1047 ЦК України, сторонами дотримана.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.1046-1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 130, 212-215, 218ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлі: літ.»Б»- літня кухня,, літ.»В»-сарай, літ.»Г»- вбиральня, літ.»Д»- вхід в підвал, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,040га, яка розташована адресою: АДРЕСА_1
Припинити за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на будівлі: літ.»Б»- літня кухня,, літ.»В»-сарай, літ.»Г»- вбиральня, літ.»Д»- вхід в підвал, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,040га, яка розташована адресою: АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.