Справа № ____2-о-315____
2010р.
«_16_» квітня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа Свердловський МВ УМВС України у Луганській області в особі імміграційної служби відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб) про встановлення факту постійного проживання на території України, -
Заявник звернулася до Свердловського міського суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, в обґрунтування вимог указавши, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4. у м. Грозний Чечено-Інгушської республіки. Її батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за національністю росіяни. У травні 1990 році, коли позивачу майже виповнилося 4 роки, у м.Грозний республіки Чечня почались міжнаціональні хвилювання, ворожнеча до представників інших націй, особливо до росіян. Так як були випадки вбивства, викрадення дітей, то мати заявника ОСОБА_3 у спішному порядку виїхала разом з заявником на свою батьківщину до своїх батьків - громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які постійно проживали у власному будинку у АДРЕСА_1. Мати залишила заявника на піклування у дідуся з бабусею та тіткою, яка разом із ними проживала, а сама повернулася до м.Грозний з метою продати квартиру, в якій вони по переїзду проживали. На той час батьки заявника вже разом не проживали, заявник не має ніяких звісток про свого батька з 1991 року. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. дідуся заявника ОСОБА_5, вона разом з бабусею ОСОБА_4 переїхали проживати в с.Ярське Меловського району Луганської області. Після початку військових дій у Чечні, весною 1992 року, на постійне місце проживання в Україну в с.Ярське Меловського району Луганської області повернулася до своїх батьків мати заявника ОСОБА_3, де на той час заявник проживала разом з бабусею. Однак бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
01.09.1993р. заявник пішла навчатися у перший клас Журавської неповної середньої школи Меловського району Луганської області. Але мати заявника хворіла та у неї було важке матеріальне становище, тому мати привезла її проживати до своєї сестри ОСОБА_6, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, де заявник проживає до теперішнього часу.
З 01.09.1996р. заявник перейшла навчатися у 4 клас Бірюковської середньої школи, яку закінчила у 2004 році.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_3, але свідоцтва про її смерть у заявника немає. Місце знаходження батька ОСОБА_2 заявнику не відоме. Заявник жила та виховувалась у своєї тітки ОСОБА_6
У 2002р. заявник закінчила 9 класів Бірюковської середньої школи, про шо отримала свідоцтво про базову загальну середню освіту.
У 2004р. заявник закінчила 11 класів Бірюковської середньої школи та отримала атестат про повну загальну середню освіту.
Заявник просить суд постановити рішення, яким встановити факт її постійного проживання, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження, на території України з травня 1990 року по травень 1991 року в АДРЕСА_1, з травня 1991 року по вересень 1996 року в с.Ярське Меловського району Луганської області, з вересня 1996 року по теперішній час в АДРЕСА_2.
У судовому засіданні заявник у повному обсязі підтримала свої вимоги, підтвердила обставини, викладені у заяві і наполягає на її задоволенні, додатково пояснивши, що свідоцтво про смерть матері вона отримати не може, даних про місце знаходження її батька не має, встановлення даного факту необхідно їй для отримання паспорту громадянина України, оскільки досягнувши віку майже 24 років, з яких 20 років вона проживала на території України, вона не може отримати паспорт громадянина України.
У судовому засіданні представник Свердловського МВ УМВС України в Луганській області старший інспектор групи імміграційної служби відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Белікова І.А. заявлені вимоги визнала у повному обсязі, вважає за можливе установити факт постійного проживання на території України заявника у зазначений нею період часу.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що заявник є її рідною племінницею. Раніше вона та її мати ОСОБА_3 проживали у м.Грозний, але у 1990 році приїхали проживати до дідуся та бабусі в с. Беловодськ Меловського району Луганської області, потім після смерті дідуся ІНФОРМАЦІЯ_5. заявник переїхала разом з бабусею до с.Ярське Меловського району Луганської області, а з 1996 року проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2, де закінчила Бірюковську ЗОШ, отримала атестат. Мати заявника, яка є її рідною сестрою померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком заявник не спілкувалася з 2 років, коли був розірваний шлюб її батьків. Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його двоюрідною сестрою, з травня 1990 року проживала у дідуся та бабусі, а з 1996 року проживає у своєї тітки, його матері, в АДРЕСА_2. Свідок ОСОБА_10 пояснила, що має родичів на території с.Біловодськ Міловського району та з цього приводу знає заявника знає з 1990 року, коли її привезла мати у травні 1990 році до своїх батьків у с.Біловодськ Марківського району, оскільки за місцем їх постійного проживання у м.Грозном виник міжнаціональний конфлікт, з 1996 року вона постійно проживає у своєї тітки ОСОБА_6 в с.Бюрюкове Свердловського району Луганської області.
Вислухавши доводи заявника, представника заінтересованої особи, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, визнані судом достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки згідно зі ст.256 ЦПК України, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визнано іншого порядку їх встановлення, належить до компетенції суду. Чинним законодавством про громадянство, а також цивільно-процесуальним законодавством не встановлено іншого порядку встановлення факту проживання фізичної особи на території України, ніж у судовому порядку.
Відповідно до вимог ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок… у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Розглядаючи заяву про встановлення юридичного факту, суд бере до уваги положення Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001р. та Указу Президента України “Питання організації виконання Закону України від 27.03.2001р. №215/2001 “Про громадянство України” з урахуванням Указу Президента України від 27.06.2006р. №588/2006 “Про внесення змін до Указу Президента України від 27.03.2001р. №215/2001 “Питання організації виконання Закону України “Про громадянство України”, які передбачають випадки та порядок розгляду заяв щодо набуття громадянства України.
На підставі зазначених нормативних актів передбачено чіткий перелік документів, які можуть підтвердити факт безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. Між тим, чинним законодавством про громадянство, а також цивільно-процесуальним законодавством не встановлено іншого порядку встановлення факту проживання фізичної особи на території України до набрання законної сили перелічених Законів України, Указів Президента України та виданих на підставі їх підзаконних актів, ніж у судовому порядку.
Відповідно до даних свідоцтва про народження III-ОЖ № 306280, виданого 14.06.1986р. міським палацом одруження м.Грозний Чечено-Інгушської республіки, складеного російською мовою, на ім'я ОСОБА_1, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4. у м.Грозний Чечено-Інгушської республіки, у графі батьки зазначені: батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_3.
Відповідно до довідки №52 від 30.05.2008р., виданої Журавською ЗОШ Міловського району Луганської області, ОСОБА_1 дійсно навчалася у Журавській ЗОШ I-II ступенів Міловської районної ради Луганської області з 01.09.1993р. по 25.12.1996р.
Відповідно до довідки №205 від 18.11.2009р. виданої Бірюковською ЗОШ, ОСОБА_1 дійсно навчалася з 01.09.1996р. по 22.06.2004р. та отримала свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1. та атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 21.06.2004р.
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого Новострельцовською селищною радою Меловського району Луганської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6. у віці 65 років, але за життя отримала свідоцтво про право на спадщину від 03.03.1992р. на спадкове майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_5, а саме, на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними господарськими будівлями та спорудами.
За таких обставин заявником підтверджено факт її постійного проживання на території України з травня 1990 року по травень 1991 року в АДРЕСА_1, з травня 1991 року по вересень 1996 року в с.Ярське Меловського району Луганської області, з вересня 1996 року по теперішній час в АДРЕСА_2.
Відповідно зі ст.9 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991р. усі громадяни Союзу РСР, що на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Відповідно зі ст.3 п.п.1, 2 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. громадянином України є всі громадяни колишнього СРСР, які до моменту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; а також особи, які до моменту вступу в силу Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Таким чином, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 постійно проживала з травня 1990 року до травня 1991 року в АДРЕСА_1, з травня 1991 року по вересень 1996 року в с.Ярське Меловського району Луганської області, з вересня 1996 року по теперішній час в АДРЕСА_2, навчалася у Бірюковській середній школі та отримала повну загальну середню освіту.
Відповідно до ст.1,6 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, особи без громадянства мають право вільного вибору місця проживання на території України, про зміну якого вони протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов'язані зареєструвати місце свого проживання. Вимоги щодо реєстрації свого місця проживання заявником не виконані, оскільки при зміні останнього її місця проживання з території Меловського району Луганської області у вересні 1996р. на смт.Бірюкове Свердловського району Луганської області заявник була малолітня, та на неї особисто н було покладено виконувати вимогу закону щодо її реєстрації. Також чинним законодавством у період з дня набрання зазначено Закону… чинності заявник, як це встановлено у судовому засіданні, вже проживала на території України та жодних міграційних документів на її пересування по території України не заповнювалося.
При таких обставинах суд вважає доведеними вимоги заявника і, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, який дає можливість відповідно до чинного законодавства вирішити питання щодо отримання громадянства України, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.29 ЦК України, ст.256 ЦПК України, ст.3 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р., ст.9 Закону України «Про правонаступництво України», керуючись ст.ст.10,11,15,60,212-215,258,294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Установити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.народження, уродженки м.Грозний Чечено-Інгушської республіки, на території України з травня 1990 року до травня 1991 року в сел. Біловодськ Меловського району Луганської області, з травня 1991 року по вересень 1996 року в с. Ярське Меловського району Луганської області, з вересня 1996 року по теперішній час в смт. Бірюкове Свердловського району Луганської області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий