справа № 380/8722/22
21 липня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 37078,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна ним сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак кошти в сумі 37078,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. Оскільки позивачці відмовлено у формуванні подання добровільно, вона звернулась із цим позовом до суду.
Ухвалою від 23.06.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова (далі - третя особа).
Копію ухвали від 23.06.2022 відповідач отримав засобами електронного зв'язку 23.06.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак суд, керуючись ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув матеріали позовної заяви, відзиву на позовну заяву, дослідив подані сторонами письмові докази та встановив таке.
Між ОСОБА_2 (продавець) та позивачкою (покупець) 28.12.2021 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (п. 1 Договору).
Згідно з п. 3 Договору продаж квартири вчинено за 3407800,00 грн. Вказаний договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 4357.
Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України «Про нотаріат» є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Відтак позивачка була змушена сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 37078,00 грн, підтвердженням чого є копія квитанції № Н265180 від 28.12.2021.
Оскільки житло позивачкою придбавалось вперше, представник позивача, керуючись п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 13.05.2022 щодо повернення позивачці помилково (безпідставно) сплачених коштів як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Утім листом за вих. № 1300-5604-8/48815 від 08.06.2022 позивачці відмовлено у задоволенні її вимог та повідомлено про підстави такої відмови. Зокрема зазначено, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова № 866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку № 1740 від 03.11.1998. Згідно з пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Оскільки долучені до заяви документи не підтверджують, на думку відповідача, факту придбання позивачкою нерухомого майна вперше, то відсутні підстави для формування подання про повернення коштів як помилково сплачених.
Позивачка вважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернулась до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Разом з тим, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 301312963 від 13.05.2022 слідує, що окрім квартири АДРЕСА_1 , яку позивачка придбала відповідно до договору від 28.12.2021, позивачка на праві приватної спільної сумісної власності володіє іншим нерухомим майном, зокрема: квартирою по АДРЕСА_2 (дата державної реєстрації - 11.05.2005).
Відтак, наданими позивачкою докази у справі, спростовуються її твердження про придбання нею житла вперше та свідчать про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Таким чином, підстави для повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із його сплатою позивачкою при укладенні договору від 28.12.2021, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивачку.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код за ЄДРПОУ 13814885), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М