13 липня 2022 року 320/15277/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, в якому позивач просить:
- визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 - протиправною;
- зобов'язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
- визнати дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ “КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС” по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 , у зв'язку з її загальнодоступністю - протиправними;
- зобов'язати Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ “КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС” по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 в порядку адміністративний позов задоволено частково.
Визнано дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 - протиправними.
Зобов'язано Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Визнано дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради щодо відмови надати у повному обсязі інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ “КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС” по запиту №29/10-2 від 29.10.2021 ОСОБА_1 , у зв'язку з її загальнодоступністю - протиправними.
Зобов'язано Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів з приводу позапланової перевірки ТОВ “КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС” по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №29/10-2 від 29.10.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Станом на день постановлення додаткового рішення, апеляційних скарг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 не надходило.
27.06.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій позивач просить:
- стягнути 8000,00 грн на користь ОСОБА_1 документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради.
Ухвалою суду від 29.06.2022 вказану заяву призначено до розгляду, призначено дату судового засідання.
Відповідачем 07.06.2022 подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Посилається на неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також на відсутність доказів про сплату правової допомоги.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/15277/21, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Як вбачається з частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 19.08.2021 між Адвокатським об'єднанням «ЛМК» та ОСОБА_1 було укладено договір №69 про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокатське об'єднання на умовах у в порядку, що визначені цим Договором та Дорученням, зобов'язується надати визначеному у Дорученні правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання визначених у дорученні завдань Клієнта.
Так, відповідно до пункту 5.1 договору розмір гонорару за надання Адвокатським об'єднанням правничої допомоги, сторони узгоджують у Дорученні.
Відповідно до п. 2 Доручення до договору про надання правничої допомоги від 05.11.2021 сторони узгодили орієнтовну суму гонорару (винагороди) за здійснення захисту прав та інтересів клієнта за виконання завдань у розмірі 6000 гривень. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного доручення визначається сторонами за фактом надання правничої допомоги у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування та реквізитів для оплати. Розмір гонорару не може бути менше 6000,00 грн у разі задоволення позову в частині зобов'язання надати відповідну інформацію і копій документів на запит №29/10-2 від 29.10.2021.
Відповідно до п. 3 Доручення остаточна вартість наданих в рамках даного Доручення визначається сторонами за фактом надання правничої допомоги у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг а загальної кількості годин обслуговування.
Згідно Акту від 23.05.2022 №6 щодо наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №69 від 19.08.2021 на виконання доручення від 05.11.2021 відповідно о договору про надання правничої допомоги №69 від 19.08.2021 надано такі послуги:
- підготовка позовної заяви, оформлення пакету документів для подання позову (друк, копіювання, засвідчення) та направлення позову до суду - 4 години (1500 грн за годину) - 6000 гривень;
- участь у судовому засіданні 17.05.2022 - 2 години (1000 грн за годину) - 2000 гривень.
Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 сформовано правову позицію, згідно якої не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху”, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Розмір витрат на правничу допомогу - 8000,00 грн, проте, суд констатував, що в матеріалах справи відсутні докази сплати наданих послуг позивачем.
Водночас, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, висвітленої в додатковій постанові від 08.09.2020 у справі №640/10548/19 та постанові від 29.10.2020 у справі №2686/5064/20, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України та частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Не зважаючи на те, що судами різних юрисдикцій тлумачилися норми ЦПК і ГПК України, вищенаведена практика є застосовною до обставин цієї справи, оскільки у ЦПК, ГПК і КАС України вищеаналізовані норми є однаковими за змістом.
За наслідком аналізу наданих стороною позивача документів на підтвердження понесення судових витрат на надання правової допомоги, суд констатує, що до суду позивачем вчасно в повному обсязі було надано вичерпний перелік документів, який доводить факт дійного понесення витрат на правничу допомогу.
Тож, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, заявлений до стягнення розмір витрат 8000 грн, є співмірним з складністю справи, а тому, остання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ: 40329193, адреса: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.