ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" липня 2022 р. Справа № 300/2890/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періодів роботи з 25.08.1975 по 25.01.1976 та з 28.04.1988 по 25.06.1993 в колгоспі «Авангард», при призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до загального стажу вказані періоди роботи та призначити пенсію за віком з 28.04.2022.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору, зважаючи на наступне.
В якості доказу сплати судового збору, ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви додано квитанцію за № 9271-6398-1634-0060 від 06.06.2022 на суму 992,40 грн.
В той же час, зазначена квитанція за аналогічним номером, датою та розміром була подана позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 13.06.2022 у справі № 300/2380/22, що підтверджується довідкою відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2022.
За таких обставин, суд вважає, що вказана квитанція не є належним доказом сплати судового збору за поданням до суду даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за подання іншого позову в адміністративній справі № 300/2380/22.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У відповідності до предмета спору, суд вважає, що звернені ОСОБА_1 позовні вимоги носять немайновий характер.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", який вступив в дію з 01.01.2022, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 992,40 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
В той же час, позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періодів роботи з 25.08.1975 по 25.01.1976 та з 28.04.1988 по 25.06.1993 в колгоспі «Авангард», при призначенні пенсії за віком.
Проте, згідно долученої до матеріалів справи копії рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2022 за №092650004126, судом встановлено, що вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Таким чином ГУ ПФУ в Івано-Франківській області жодних дій щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 спірних періодів роботи до загального стажу не вчиняло.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 у поданій позовній заяві, не визначено процесуальний статус Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області як другого відповідача чи співвідповідача, та не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- подання до суду документа про сплату судового збору;
- визначення процесуального статусу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області як другого відповідача чи співвідповідача;
- зазначення в позовній заяві змісту позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.