ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" липня 2022 р. справа № 300/8341/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002218/0706 від 19.04.2021, -
Адвокат Візінський Василь Васильович, діючи в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002218/0706 від 19.04.2021.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №002218/0706 від 19.04.2021, ґрунтуються на висновках акту перевірки від 12.03.2201 року № 1260/09/04/РРО/ НОМЕР_1 , які, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав, що в ході проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу, помилково встановлено порушення, а саме зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального ФОП ОСОБА_1 , і як наслідок, зроблено безпідставний висновок про порушення статті 15 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 рок №002218/0706.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.147-148).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.02.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства, зокрема: не подання до органів ДПС повідомлення щодо об'єктів оподаткування за формою 20-ОПП щодо 5 транспортних засобів (зернозбиральних комбайнів), що використовуються в господарській діяльності та зберігання пального без наявності ліцензії. Зазначено, що позивачем не надано до перевірки документів щодо використання пального та його залишків, а також щодо найманих працівників. На думку представника відповідача, наявні основні (транспорті) засоби та відсутність найманих працівників не дають змоги ФОП ОСОБА_2 одночасно приймати пальне, згідно виписаних акцизних накладних, у таких обсягах та використовувати в такі строки, а також зберігати його у паливних баках транспортних засобів без використання ємкостей (резервуарів) із значними об'ємами (а.с.153-157).
23.02.2022 року через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав на те, що працівники ГУ ДПС в Івано-Франківській області припустилися помилки і підміняють предмет доказування, коли у ході перевірки вони жодними належними та допустимими доказами не доводять факт зберігання пального, а встановлюють лише факт придбання пального, що не може слугувати підставою для висновку про зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального (а.с.171-176).
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 06.06.2022 року по 15.07.2022 року перебував у відпустці, у зв'язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
На підставі наказу за №337-П від 01.03.2021 року та направлень на перевірку від 01.03.2021 за №406, №407 в період з 03.03.2021 року по 12.03.2021 року працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт від 12.03.2021 року № 1260/09/04/РРО/ НОМЕР_1 , відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем, зокрема, порушення статті 15 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а саме зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального” (а.с.158-161).
01.04.2021 року ФОП ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт фактичної перевірки від 12.03.2021 року № 1260/09/04/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.34-40).
За результатами розгляду поданого заперечення, відповідачем надано відповідь № 4022/6/09-19-07-06-22 від 15.04.2021 року, в якій зазначено, що зафіксоване в акті фактичної перевірки від 12.03.2021 року № 1260/09/04/РРО/ НОМЕР_1 порушення щодо зберігання пального без ліцензії не спростовується поданим запереченням (а.с.41-46).
На підставі акту перевірки від 12.03.2021 року № 1260/09/04/РРО/ НОМЕР_1 , відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 року № 002218/0706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500000,00 грн. (а.с.48-49).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак згідно рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 25.11.2021 року № 26812/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.51-66).
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п.19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
За приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У висновку акту перевірки від 12.03.2021 року № 1260/09/04/РРО/2597119176 встановлено порушення позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" за результатами якого прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій.
Як визначено у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Окрім цього, статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" встановлено, що ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Приписами абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка встановила, що згідно з реєстром акцизних накладних в період з серпня по грудень 2020 ФОП ОСОБА_1 отримав від ПрАТ "Зернопродукт МХП" через пересувні акцизні склади значні обсяги пального в загальній кількості 79816,44 л. При цьому згідно даних контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 акцизні склади не реєстрував та ліцензії на право зберігання пального не отримував.
Вказана обставина дала підстави перевіряючим сформувати висновок про те, що позивачем допущено порушення у вигляді зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання.
Однак, такий висновок перевірки не відповідає фактичним обставинам встановленим під час перевірки та ґрунтується виключно на припущеннях осіб, які проводили перевірку, з огляду на таке.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність за такими видами економічної діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)4 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуваннями; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин(а.с.22).
Судом встановлено, що між позивачем та Філією ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" (МХП) укладено договір про надання послуг/виконання робіт за № 10/06/20-П БЛБ від 10.06.2020, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 (контрагент) зобов'язався у встановлені строки за завданням Філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" (МХП) надати послуги/виконати роботи зазначені в Додатках до Договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені послуги/роботи (а.с. 84-86).
Згідно Додаткової угоди № 2 від 04.09.2020 року та Додаткової угоди № 2 від 15.09.2020 року до вказаного договору, контрагент зобов'язується надати послуги/виконати роботи по збиранню соняшника та кукурудзи (а.с.89-92).
Додатком № 2 до вказаного договору визначено умови оплати, а саме: шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок контрагента, якщо контрагент купує паливо у МХП згідно окремих договорів оплату у розмірі відсотку ціни палива у складі робіт/послуг МХП, вказаного у Додатку № 3 до договору, сплачує у наступний платіжний день через 7 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг/робіт, решту вартості послуг/робіт МХП сплачує у наступний платіжний день через 7 банківських днів після отримання оплати за паливо реалізоване МХП контрагенту по окремому договору у період надання послуг/виконання робіт, вказаний у акті, але не раніше 20 банківських днів з моменту підписання акту; якщо контрагент купував паливо без залучення МХП 100% від вартості послуг/робіт МХП сплачує у наступний платіжний день через 7 банківських днів після підписання сторонами акту (а.с. 87-88).
Також, між ФОП ОСОБА_1 (контрагент) та Філією ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" (МХП) укладено договір поставки за №10/06/20-ПММ БЛБ від 10.06.2020, згідно з яким МХП зобов'язалось у встановлені строки передати у власність контрагента для подальшого використання у господарській діяльності товар, а контрагент прийняти та сплатити певну грошову суму за товар (а.с. 67-68).
Згідно пункту 2 Додатку №2 до вказаного договору, предметом договору поставки є постачання паливно-мастильних матеріалів з використанням RFID-карт (а.с. 69-70).
Пунктом 4.1. Додатку №2 визначено, що МХП постачає контрагенту паливно-мастильні матеріали частинами шляхом вибірки контрагентом (довіреною особою контрагента) паливно-мастильних матеріалів на АЗС МХП, під брендом "WOG" або "ОККО".
Згідно з п. 4.6. Додатку №2, МХП здійснює безперервне постачання пального, в зв'язку з чим може скласти для контрагента зведені акцизні накладні кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого протягом такого місяця. У випадку, якщо в цьому Додатку до договору у п. 8 контрагент повідомив, що має статус платника акцизного податку, або повідомив про набуття такого статусу у відповідності до п. 6.1.6 цього Додатку до договору, МХП складає акцизну накладну із зазначенням реквізитів контрагента.
На виконання договору поставки від 10.06.2020 постачальником поставлено, а покупцем отримано паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) згідно видаткових накладних: № ЗП200001776 від 31.07.2020 року на суму 279961,50 грн. та реєстр до неї у кількості 15925,000 л.; №ЗП200001842 від 31.08.2020 на суму 380681,34 грн. та реєстр до неї у кількості 20995,000 л.; №ЗП200002042 від 30.09.2020 на суму 173679,24 грн. та реєстр до неї у кількості 10023,040 л.; №ЗП200002319 від 31.10.2020 на суму 305962,02 грн. та реєстр до неї у кількості 17743,100 л.; №ЗП200002513 від 30.11.2020 на суму 640856,87 грн. та реєстр до неї у кількості 36379,250 л.; №ЗП200002684 від 30.12.2020 на суму 121593,00 грн. та реєстр до неї у кількості 6661,300 л. (а.с.71-82).
Згідно наведених реєстрів до видаткових накладних судом встановлено, що у період з липня по грудень 2020 позивачем залучено зернозбиральний комбайн марки "Claas Lexion-480", зернозбиральний комбайн марки "Claas Lexion-580", зернозбиральний комбайн марки ""Claas Lexion-600", зернозбиральний комбайн марки "Claas Lexion-460", які належать йому на праві власності (а.с.107-111).
Вказані реєстри до видаткових накладних також підтверджують факт заправки вищевказаних зернозбиральних комбайнів згідно договору поставки № №10/06/20-ПММ БЛБ від 10.06.2020, яка здійснювалась частинами в дні виконання ФОП ОСОБА_1 робіт, шляхом переміщення джерела видачі палива (бензовозу) під брендом "WOG" або "ОККО" з використанням RFID-карти.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 особисто виконував зобов'язання за укладеним із замовником договором, а також залучав до виконання робіт ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується цивільно-правовими договорами від 01.07.2020, актами здавання-приймання виконаних робіт до цивільно-правових договорів (а.с. 113-128).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено, що пальне в загальній кількості 79816,44 л. використане ФОП ОСОБА_1 в його господарській діяльності.
В той же час, будь-яких доказів, які б свідчили про зберігання позивачем пального з порушенням вимог законодавства у період з серпня по грудень 2020 року в с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, в тому числі з використанням стаціонарних ємностей (резервуарів) із значним об'ємом відповідачем не надано.
Більше того, перевіркою сформовано висновок про зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального, за відсутності встановленого факту наявності такого пального, тобто предмету зберігання.
На думку суду, досліджені відомості реєстру акцизних накладних про придбане позивачем пальне, як єдина фактична підстава висновку перевірки про виявлення факту зберігання пального без ліцензії, за фактичної відсутності будь-якого пального та можливості його зберігання позивачем, виключає сам факт допущення ним відповідного правопорушення у зв'язку із відсутністю події такого порушення та як наслідок, виключає можливість притягнення його до відповідальності.
Окрім того, постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2021, закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП (а саме за зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального), за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.137-141).
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що ОСОБА_1 не допущено порушення у вигляді зберігання пального без наявності ліцензії.
Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 002218/0706 від 19.04.2021 винесено необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, внаслідок чого, останнє слід визнати протиправним та скасувати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 року у справі № 300/4602/21.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією № 56777 від 19.12.2021 року підтвердив сплату судового збору на суму 5000 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 5000 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 002218/0706 від 19.04.2021 - задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.04.2021 за № 002218/0706.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Панікар І.В.