Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 липня 2022 року Справа№200/180/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу у пільговий страховий стаж за списком № 1 періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року у пільговий страховий стаж за списком № 1 і призначити пенсію за віком позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивач з 6 грудня 1999 року по теперішній час працював на провідної професії, яка відноситься до пільгового Списку № 1 - прохідником.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, але отримав відмову.
Згідно рішення відповідача № 70 від 21 квітня 2021 року період роботи позивача в Шахтобудівельному управлінні № 5 з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року не зараховано до стажу у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів.
Позивач наголошує, що маж пільговий стаж більш ніж 20 років (20 років 7 місяців) і що це можуть підтвердити свідки - особи, які працювали з ним в Шахтобудівельному управлінні. Крім цього, позивач надавав разом із заявою про призначення пенсії всі необхідні документи.
Також зазначив, що відповідачем при розгляді його заяви, крім іншого, не застосував приписи ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яка вимагає наявність підземної роботи шахтарем не менш 15 років (а.с. 1-5).
У відзиві на позов ОСОБА_1 відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі списками № 1, № 2, затвердженими Кабінетом Міністрів України, які чинні у період роботи працівника, на підставі записів у трудових книжках відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для призначення права на пенсію.
До пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року у Шахтобудівельному управління № 5 «Артемшахтобуд» у зв'язку із відсутністю документів про підтвердження пільгового стажу (а.с. 56-57).
Суд зауважує, що будь-яких пояснень з приводу наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів у відзиві не наведено - зазначено лише про неможливість надати копії цих документів суду у зв'язку із відсутністю можливості перегляду сканованих документів, наданих позивачем до заяви про призначення пенсії (а.с. 57).
Ухвалою суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, та всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову, в тому числі (але не виключно): копію заяви позивача від 20 квітня 2021 року № 1250, за результатом розгляду якої Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення № 70 від 21 квітня 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та доданих до заяви документів; копію рішення № 70 від 21 квітня 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; пояснення з приводу не включення до пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року; витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії та виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право), довідку форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб); доказ направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу (а.с. 47).
Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду протягом п'яти робочих днів після отримання даної ухвали відзив на позовну заяву ОСОБА_1 та всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову, в тому числі (але не виключно): копію заяви позивача від 20 квітня 2021 року № 1250, за результатом розгляду якої пенсійним органом було прийнято рішення № 70 від 21 квітня 2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та доданих до заяви документів; копію рішення № 70 від 21 квітня 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058; пояснення з приводу не включення до пільгового стажу позивача відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року; витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії та виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (Форма РС-право), довідку форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб) (а.с. 52).
6 липня 2022 року судом отримано від відповідача відзив на позов, до якого додано копію рішення № 70 від 21 квітня 2021 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, розрахунок стажу (форма РС-право), витяг ОК-5 (а.с. 56-64).
Суд зауважує, що документи з пенсійної справи позивача (заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи) до відзиву не додані.
Керуючись ч. 6 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд зауважує, що в прохальній частині адміністративному позову позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача зарахувати до його пільгового стажу за Списком № 1 спірного періоду його роботи та зобов'язати пенсійний фонд зарахувати цей період до пільгового стажу за списком № 1, але як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з мотивувальної частини позову та з рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, і рішенням відповідача від 21 квітня 2021 року позивачу було відмовлено саме у призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Отже, спірним питанням в межах даної справи є правомірність/не правомірність не зарахування відповідачем на підставі наданих позивачем у квітні 2021 року документів до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 21-22, 33).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 66).
Як встановлено судом, позивач 13 квітня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додав: трудову книжку, копію військового квитка серія НОМЕР_2 ; копію диплома серії НОМЕР_3 ; архівні довідки про підтвердження стажу від 21 грудня 2020 року № 09-07-08/16, № 09-07-08/18, № 09-07-08/18; довідки про підтвердження пільгового стажу видані ВП «Шахта «Центральна» від 22 березня 2021 року № 5-71/584, № 5-71/591; довідку про підтвердження пільгового стажу, видану ВП «Шахта «Центральна» від 13 квітня 2021 року № 5-71/810; копію паспорта та РНОКПП; індивідуальні відомості про застраховану особу з 2000 року по 2021 рік (зв.бік а.с. 58).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 , копія якої міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 :
- 6 грудня 1999 року позивач був прийнятий учнем прохідника в Шахтобудівельне управління № 5 «Тресту «Артемшахтобуд» та направлений на курси, які проходив у період з 6 грудня 1999 року по 19 квітня 2000 року (записи №№ 11, 12) (а.с. 29);
- з 20 квітня 2000 року по 15 вересня 2002 року працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті в Шахтобудівельному управлінні № 5 «Тресту «Артемшахтобуд» (записи №№ 13-14);
- з 16 вересня 2002 року переведений на шахту «Новодзержинська», де працював до 15 січня 2005 року прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті (записи №№ 14, 15) (а.с. 29, 28).
Відповідно до архівної довідки № 12 від 12 15 лютого 2021 року, виданої Приватним архівом ліквідованих підприємств (Донецька область, м. Мирноград) позивача прийнято з 6 грудня 1999 року (Наказом № 90-К від 6 грудня 1999 року) учнем прохідника з 6 грудня 1999 року по 19 квітня 2000 року; прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 20 квітня 2000 року (Наказом № 28/К від 19 квітня 2000 року); звільнено 1 лютого 2005 року (Наказом № 8-К від 1 лютого 2005 року). У довідці зазначено, що вона складена на підставі первинних документів (архівна особиста карточка форми Т-2, особового рахунку № НОМЕР_5 , наказів по підприємству) (а.с. 30).
Наказом Шахтобудівельного управління № 5 «Трест «Артемшахтобуд» № 28 від 9 березня 1993 року «Про атестацію робочих місць», затверджено перелік професій і посад с пільговим обчисленням № І р. І-І0І0І00а - всі робочі, зайняті повний робочій день на підземних роботах в тому числі прохіднки (а.с. 31-32).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 70 від 21 квітня 2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, оскільки на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу 25 років; зазначено, що при розрахунку пенсії за віком до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року у Шахтобудівельному управлінні № 5 «Артемшахтобуд» згідно п. 20 Порядку № 637 - за відсутності документів про підтвердження стажу; відповідно наданих документів страховий стаж позивача складає - 43 роки 0 місяців 3 дні, в тому числі пільговий стаж на провідних професіях складає - 15 років 5 місяці 23 дні (а.с. 17-20, 58-59).
18 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати період його роботи в Шахтобудівельному управлінні № 5 «Артембахтобуд» з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року у якості прохідника та призначити пенсію. До заяви додав: паспорт; трудову книжку; довідку про заробітну плату № 12/1 від 15 лютого 2021 року; копії документів про проведення атестації робочих місць - наказ Шахтобуду № 5 від 29 березня 1993 року за № 28 «Про атестацію робочих місць» та інше. До заяви також додав пояснення ОСОБА_2 , який зазначив, що у період з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року він працював разом із позивачем на підприємстві «Шахтобудівельне управління № 5 «Артемшахтобуд» гірським майстром, а позивач - прохідником, та пояснення ОСОБА_3 , який зазначив, що у період з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року він працював разом із позивачем на підприємстві «Шахтобудівельне управління № 5 «Артемшахтобуд» гірським майстром, а позивач - прохідником, а також копії з їх трудових книжок, на підтвердження їх роботи «Шахтобудівельне управління № 5 «Артемшахтобуд» у період з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року (а.с. 7-12, 41-44)).
Листом від 23 вересня 2021 року (вих. № 0500-1516-8/75189) відповідач повідомив позивачу, що відповідно до п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, заявник може звернутись до будь-якого територіального Пенсійного фонду України із заявою про підтвердження стажу, до якої необхідно додати документи, що підтверджують пільговий стаж та документами, що підтверджують факт припинення підприємства-працедавця або щодо яких відсутні відомості в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 39-40).
10 листопада 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій знов просив зарахувати період його роботи в Шахтобудівельному управлінні № 5 «Артембахтобуд» з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року у якості прохідника та призначити пенсію, а також просив повідомити його про результат розгляду заяви про зарахування стажу та призначенні йому пенсії (а.с. 13).
Листом від 2 грудня 2021 року (вих. № 19689-18648/Л-15/8-0500/21) відповідач повідомив позивачу, що у довідці про підтвердження пільгового стажу має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Також зазначено, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, порядок підтвердження пільгового стажу врегульований постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (зі змінами), відповідно до якого підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що створені при Головних управліннях Пенсійного фонду України. У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно цих даних підприємство Шахтобудівельне управління № 5 Відкритого акціонерного товариства «Трест «Артемшахтобуд» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Донбасшахтобуд» перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство. Рекомендовано звернутись із відповідною заявою про підтвердження пільгового стажу для розгляду комісією з питань підтвердження пільгового стажу та необхідними документами до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України (а.с. 14-16).
Будучи не згодним із бездіяльністю відповідача щодо не зарахування до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 31 січня 2005 року та не застосування при вирішення питання про призначення йому пенсії ст. 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Положеннями ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Як зазначено у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список № 202).
Пунктом І Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та за наявності не менше передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV стажу такої роботи.
Враховуючи зазначене суд відхиляє доводи відповідача щодо обов'язкового встановлення при вирішенні питання про наявність або відсутність у позивача протягом певного періоду його роботи права на призначення пенсії на пільговими умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV інформації щодо «інших умов праці, розділу, підрозділу, пункту, номер у списку, що визначають пільговий характер роботи цієї особи», які містяться у довідках про підтвердження пільгового стажу, так як такі вимоги н е містяться у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (на відміну від ч.ч. 1 - 2 цієї ж статті).
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається трудової книжки позивача, у період з 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року позивач працював прохідником у шахті під землею повний робочий день (а.с. 29, 28).
Записи про ці періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства-працедавція і дефектів їх вчинення не мають, що відповідає вимогам пунктів 2.2, 2.4 п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періодів його роботи з 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоду його роботи з 6 грудня 1999 року 19 квітня 2000 року, суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 не містить відомостей про те, що протягом вказаного періоду він працював повний робочий день під землею - як вбачається із запису № 12 у період з 6 грудня 1999 року по 19 квітня 2000 року позивач навчався на курсах в «УП Ш. ім. Дзержинського» згідно наказу від 6 грудня 1999 року № 90/к (а.с. 29).
Доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу інших доказів, які б підтвердили зазначену обставину, суду не надано.
Отже, матеріалами справи не підтверджено право позивача на зарахування до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 19 квітня 2000 року.
Відповідно, відповідачем правомірно не було зараховано до пільгового стажу позивача за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV при прийнятті рішення від 21 квітня 2021 року періоду його роботи з 6 грудня 1999 року по 19 квітня 2000 року.
Разом із цим, враховуючи висновок суду про протиправність не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 квітня 2021 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV є необґрунтованим та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що питання не врахування пенсійним органом приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з а у м о в и зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року - не є спірним в межах цієї справи.
Разом із цим суд вважає за необхідне зазначити, що за висновком суду саме прийняття відповідачем рішення від 21 квітня 2021 року, а не бездіяльність пенсійного органу спричинило негативні наслідки для позивача.
Враховуючи приписи ст.ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне задля належного захисту порушеного права позивача визнати дане рішення протиправним та скасувати його.
При цьому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності суд вважає за необхідне відмовити.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Приписами ч. 4 зазначеної статті передбачено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи із наведених приписів, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV із зарахуванням до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV періодів роботи ОСОБА_1 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору № 114 від 28 грудня 2021 року (зв.бік а.с. 6) позивач при зверненні до суду із даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до 8 ст. 139 КАС України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання протиправним та скасування рішення) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача, у задоволенні яких суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні є похідними від основних позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати останнього зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 244-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області від 21 квітня 2021 року № 70, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області зарахувати до пільгового (підземного) стажу ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди його роботи з 20 квітня 2000 року по 31 січня 2005 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 квітня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна