Справа № 607/4616/20 Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л
Провадження № 22-ц/817/360/22 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
19 липня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Шевчук Г. М.,
за участі секретаря -Дідух М.Є.
та сторін -представника ОСББ “Оберіг” адвоката Віків В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/4616/20 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ОБЕРІГ” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року, ухвалене суддею Дзюбич В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” про визнання недійсним рішення загальних зборів , -
у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» у якому просить визнати недійсними з моменту прийняття: рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом № 9 від 08 грудня 2018 року, рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом № 2/2019 від 20 квітня 2019 року, рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом № 3/2019 від 17 червня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Управління багатоквартирним будинком здійснюється через створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг». Відповідно, позивачка є споживачем послуг відповідача щодо управління багатоквартирним будинком.
Так, рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом № 9 від 08 грудня 2018 року встановлено додаткову суму у розмірі 490 гривень в місяць з кожної квартири незалежно від загальної площі, для формування фонду на ремонт будинку у сумі 111720 грн. та внесено зміни до структури внеску з утримання на управління багатоквартирним будинком. 20 квітня 2019 року рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом №2/2019 встановлено однаковий розмір внеску в сумі 4 429 гривень для усіх 38-ми квартир будинку, термін сплати 31 травня 2019 року.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлене протоколом № 3/2019 від 17 червня 2019 року затверджено однаковий розмір додаткових внесків для усіх 38 квартир, незалежно від їх площі, в сумі 7000 грн. на ремонт наступної ділянки прибудинкової території, термін сплати 20 серпня 2019 року. Вважає, що вказані рішення загальних зборів ОСББ «Оберіг», якими затверджено розмір внесків і платежів на утримання будинку, прийнято з порушенням вимог Статуту ОСББ, та ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки: позивачку не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом); загальні збори були скликані ініціативною групою у складі 2 осіб, що прямо суперечить вимозі про скликання таких зборів або правлінням або групою із 3 осіб; відсутня правомочність рішень, тобто за них проголосувало менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників; не дотримано принципу пропорційної участі у витратах в загальному обсязі внесків і платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, відповідно до якого частка співвласника у загальному обсязі внесків встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир), що перебувають у його власності всупереч чому рішеннями ОСББ встановлено фіксовані суми незалежно від площі квартири.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” про визнання недійсним рішення загальних зборів - задоволено.
Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про встановлення додаткової суми у розмірі 490 гривень в місяць, оформлене протоколом № 9 від 08.12.2018 року, сформульоване наступним чином: «Встановити додаткову суму у розмірі 490 гривень в місяць з кожної квартири незалежно від загальної площі, для формування фонду на ремонт будинку у сумі 111720 грн».
Визнано недійсними з моменту прийняття рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг», оформлене протоколом № 9 від 08.12.2018 року про внесення змін до структури внеску з утримання на управління багатоквартирним будинком.
Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про встановлення однакового розміру внеску в сумі 4429 гривень, оформлене протоколом № 2/2019 від 20.04.2019 року, сформульоване наступним чином у протоколі: решту суми 168280 грн. поділити в рівних частках між усіма квартирами та встановити однаковий розмір внеску в сумі 4429 гривень для усіх 38-ми квартир будинку, термін сплати 31.05.2019 року; та у підписному листі до протоколу: «Решту суми 168280 грн. поділити в рівних частках між усіма квартирами та встановити однаковий розмір внеску в сумі 4429 грн. для усіх 38-ми квартир будинку.
Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про затвердження внеску у сумі 7000 грн., оформлене протоколом № 3/2019 від 17.06.2019 року, сформульоване наступним чином у протоколі: «Затвердити однаковий розмір додаткових внесків для усіх 38 квартир, незалежно від їх площі, в сумі 7000 грн. (сім тисяч гривень) на ремонт наступної ділянки прибудинкової території»; та у підписному листі до протоколу: «Встановити розмір внеску на ремонт наступної черги будинкової території не залежно від площі квартири. Розмір внеску затвердити у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень). Кінцевий термін здачі внеску встановити 20 серпня 2019 року».
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
В апеляційній скарзі ОСББ “ОБЕРІГ” просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що загальні збори від 08 грудня 2018 року, 20 квітня 2019 року та 17 червня 2019 року скликані особою, яка мала право на їх скликання. Відповідно ОСОБА_2 , зазначена станом на 09.12.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як керівник юридичної особи, відомостей про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи немає. Отже, ОСОБА_2 , саме як правління ОСББ “Оберіг”, діяла в межах повноважень передбачених ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” скликаючи загальні збори ОСББ.
Позивачем не доведено порушення проведення або прийнятих рішень зборами. Відповідно до нарахування та сплати внесків співвласниками ОСББ відбулося 94 % сплати внесків, тому це вважається згодою співвласників із прийнятими рішеннями загальних зборів.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ОСББ “Оберіг” не було належним чином повідомлено її про проведення зборів співвласників від 08 грудня 2018 року, 20 квітня 2019 року та 17 червня 2019 року. Судом було проігноровано те, що підпис ОСОБА_1 , наявний серед інших осіб в протоколі загальних зборів співвласників ОСББ “Оберіг” 20.04.2019 року, де вона проголосувала проти.
Зокрема, слід констатувати, що скасування рішення про встановлення тарифів з комунальних платежів, поточного ремонту прибудинкової території за 2018, 2019 роки згідно з якими регулярно сплачувались внески (зокрема в повному розмірі співвласниками внесено 111720 грн.) та виконано ремонтні роботи, призведе до встановлення новими зборами додаткових внесків, для виплати кожному мешканцю будинку та порушить майнові права інших співвласників, які проголосували “за” в кількості необхідній для прийняття такого рішення згідно Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”. Зважаючи, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним (більшість проголосувала “за”) на оскаржуваних загальних зборах ОСББ “Оберіг”, то голосування “проти” на загальних зборах одного співвласника не може бути пропорційним втручання у волевиявлення більшості співвласників. Звертаємо увагу суду на те, що вимога 100 % повідомлення усіх співвласників квартир про проведення зборів рекомендованими листами стосується “установчих” зборів, а не звичайних зборів вже створеного ОСББ. Судом не було враховано, що на рішення загальних зборів 08.12.2018 року і 17 червня 2019 року неприйняття участі позивачем не вплинуло жодним чином. Своїм рішенням суд втрутився в права та інтереси інших співвласників, чим вийшов за межі визначених законом меж прав.
ОСОБА_1 не ставила під сумнів правомірності голосування і підписів осіб, які приймали участь в підписанні протоколів загальних зборів. Суд помилково застосував положення наказу № 203, оскільки позивачем оскаржується рішення загальних зборів ОСББ виконаних в силу Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та Статуту ОСББ “ОБЕРІГ”.
21 березня 2022 року ОСББ “Оберіг” подало до суду апеляційної інстанції клопотання про скасування рішення та закриття провадження у справі, у якому зазначили, що позивач оскаржував не повністю рішення зборів, а лише щодо окремих питань порядку денного загальних зборів ОСББ “Оберіг”.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 року по справі № 910/5179/20 окрім іншого зазначено, що спори про визнання недійсним рішень вищого органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновником (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відзив на апеляційну скаргу ОСББ “Оберіг” у визначений судом термін не поступив.
У судовому засіданні представник ОСББ “Оберіг” адвокат Віків В.А. підтримав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. 13 липня 2022 року до суду апеляційної інстанції повернулась судова повістка, направлена на зазначену в матеріалах справи адресу із відміткою Укрпошти “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Частина 8 статті 128 ЦПК України вказує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомити суд про зміну свого місця проживання(перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну свого місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або впливу на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Із матеріалів справи вбачається, що адреса ОСОБА_1 вказана нею ж самою АДРЕСА_2 . Інших адрес матеріали справи не містять.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, заявлене клопотання представника апелянта адвоката Віків В.А., суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 110,4 кв м, житловою площею 81 кв м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 червня 2017 року.
07 грудня 2004 року було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг”, яке являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_3 , в якому є 38 квартир.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ статуту ОСББ «Оберіг» метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Згідно пп. 3, 5, 7, 8 розділу ІІІ статуту - до виключної компетенції загальних зборів об'єднання, серед іншого, належить визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш як за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважаються прийнятими, якщо за відповідне рішення проголосували співвласники (їх представники), які разом мають не менш як дві третини від загальної кількості голосів співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Відповідно до положень п. 11 розділу ІІІ статуту - рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників». Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно п. 2 розділу V статуту ОСББ «Оберіг», співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені цим Статутом; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів та переоснащення, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі та внески, та інші.
Протоколом № 9 Загальних зборів ОСББ «Оберіг», скликаних ініціативною групою ОСББ в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від 08 грудня 2018 року, було визначено розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку за 1 кв.м, в розмірі 3,80 грн., 3-9 поверхи, 2.91 грн. - 1-2 поверхи, а також було встановлено включити додаткову суму у розмірі 490 грн. до щомісячних внесків з кожної квартири незалежно від загальної площі, для формування фонду на ремонт будинку у сумі 111 720 грн. Згідно вказаного протоколу та додатку до нього участь у зборах взяли 24 особи (яким належать 53 % квартир) з яких «за» проголосували 24 особи, «проти» - 0 осіб, «утримались» - 0 осіб.
Протоколом № 2/2019 загальних зборів «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» від 20 квітня 2019 року було прийняте рішення встановити додатковий однаковий розмір внеску в сумі 4429 грн. для усіх 38-ми квартир будинку незалежно від площі квартир, терміном сплати до 31 травня 2019 року, з метою проведення ремонтних робіт прибудинкової території. Згідно вказаного протоколу участь у зборах взяли 32 особи, що становить 77 % голосів власників квартир в тому числі і позивач ОСОБА_1 , яка виступала на обговоренні питання, щодо проведення ремонтних робіт прибудинкової території. За встановлення однакового внеску в розмірі 4429 грн. для усіх 38-ми квартир будинку незалежно від площі квартир з метою проведення ремонтних робіт прибудинкової території, терміном сплати до 31 травня 2019 року проголосувало 27 осіб, що становить 68 % голосів усіх мешканців будинку, проти проголосували 5 осіб, що становить 11,29 % усіх мешканців будинку.
Протоколом № 3/2019 загальних зборів «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» від 17 червня 2019 року було прийняте рішення встановити додатковий однаковий розмір внеску в сумі 7 000 грн. для усіх 38-ми квартир будинку незалежно від площі квартир. Згідно вказаного протоколу участь у зборах взяли 31 особа, що становить 77,5 % голосів власників квартир. За встановлення однакового внеску в розмірі 7000 грн. для усіх 38-ми квартир будинку незалежно від площі квартир на ремонт наступної ділянки прибудинкової території, проголосувало 24 особи, що становить 60% голосів усіх мешканців будинку, утрималися від голосування 7 осіб, що становить 17,5 % голосів усіх мешканців будинку.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність прав до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
За змістом частин першої - третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність не господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів.
Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб'єктів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
Особливості правового режиму майна багатоквартирного будинку зумовлюють спеціальне правове регулювання порядку реалізації прав власниками нерухомого майна в такому будинку.
Так, частиною другою статті 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 385 ЦК України передбачено, що з метою забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” № 2866-ІІІ від 29 листопада 2001 року.
Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття ОСББ як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Термін «співвласники багатоквартирного будинку» вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Статтею 4 Закону № 2866-ІІІ визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
ОСББ відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем і відповідачем у суді.
Частиною другою статті 22 Закону № 2866-ІІІ регламентовано, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Отже, виходячи з такого матеріально-правового регулювання зазначених правовідносини вони є господарськими за своєю правовою природою.
Статтею 6 Закону № 2866-ІІІ визначено загальний порядок проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку й обов'язкові рішення, які включаються до порядку денного таких зборів. Відповідно до частин сьомої - тринадцятої цієї статті установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо власником квартир (нежитлових приміщень) є особа, яка володіє 50 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Закон допускає можливість проведення письмового опитування співвласників упродовж 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів, якщо кількості голосів співвласників, що з'явилися на установчі збори, недостатньо для прийняття рішення про утворення такої юридичної особи.
Отже, результати голосування з усіх питань порядку денного установчих зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в установчих зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування). Відтак прийняття рішення про утворення ОСББ фактично відбувається одночасно із прийняттям рішення про затвердження його кошторису та розміру внесків співвласників, що виключає обґрунтованість тверджень позивача про те, що затвердження кошторису та розміру внесків членів ОСББ відбулося до моменту утворення ОСББ як юридичної особи.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність віднесені до загальних засад цивільного законодавства. Тому законодавство підлягає тлумаченню виходячи із цих засад. Зокрема, слід мати на увазі, що юридична особа вже з моменту її створення повинна мати цивільну дієздатність, яку юридична особа набуває через свої органи (частина перша статті 92 ЦК України). Отже, Закон № 2866-ІІІ необхідно тлумачити таким чином, щоб він забезпечував набуття дієздатності ОСББ через його органи з моменту реєстрації ОСББ.
Статтею 6 цього Закону не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону № 2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об'єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об'єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ. Закон № 2866-ІІІ не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом- визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками.
Так, відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника. Формою заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, передбачено внесення відомостей про керівника юридичної особи.
Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинно прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини 9 статті 10 Закону № 2866-ІІІ таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ.
Таким чином, компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2866-ІІІ, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статті 10 цього Закону, в тому числі рішення про затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Частиною першою статті 21 Закону № 2866 - ІІІ визначено, що до коштів ОСББ, поряд із внесками та платежами співвласників, належать доходи, отримані об'єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання; добровільні майнові, у тому числі грошові, внески фізичних та юридичних осіб; кошти, залучені на умовах кредиту або позики; пасивні доходи; доходи від діяльності заснованих об'єднанням юридичних осіб і кошти, отримані з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об'єднання.
Кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ. Така діяльність найбільш наближена до корпоративних відносин.
Прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону № 2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39)).
Подаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» просила визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» оформлені протоколами № 9 від 08 грудня 2018 року, № 2/2019 від 20 квітня 2019 року та № 3/2019 від 17 червня 2019 року, які стосуються збору коштів на облаштування прибудинкової території та формування фонду на ремонт будинку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що даний спір стосується господарської діяльності об'єднання, а тому спір повинен вирішуватись у господарському судочинстві, а не в порядку цивільного судочинства, як вирішив суд першої інстанції.
Згідно статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 256 частини першої ЦПК України - якщо провадження у справі закривається з підстав, визначеної статті 255 пунктом першим частини першої ЦПК України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Оскільки, суд першої інстанції вірно не встановив природу правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосував норми процесуального права, судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Крім того, колегія суддів роз'яснює ОСОБА_1 право, протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи до Господарського суду Тернопільської області.
Керуючись ст. ст. 255 , 256, 308, 310, 314, 377, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” про визнання недійсними рішень загальних зборів - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи до Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 липня 2022 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
Г.М. Шевчук