Справа № 2-200/2010 рік
02 липня 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої- судді Монташевич С.М.
з участю секретаря - Гаврилюк Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про витребування майна із чужого незаконного володіння , -
Позивачка звернулися до суду з позовною заявою, в якій просить в итребувати від ОСОБА_3 на її користь належні їй речі: меблевий гарнітур (стінку) «Марта», пральну машинку-автомат «Eurotek», телевізор «Самсунг СS 211307 QQ», мікрохвильову піч «LG МS-2322 Т/02», холодильник б/в марки «Канді», люстру, диван розкладний, килим, два набори посуду столового на шість персон із нержавіючої сталі, шість тарілок фарфорових, каструлі - два набори із нержавіючої сталі, набір постільної білизни, набір із чотирьох махрових рушників, два набори на гостьовий стіл, чотири лляні простирадла, сервіз чайний на шість персон, набір із шести чашок із блюдечками, різнокольоровий, на нержавіючій підставці, шість стаканів під сік зеленого кольору із золотистою каймою, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що її онука ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 Подружнє життя у них не склалось, шлюб було розірвано. Проте під час нього шлюбу ОСОБА_3 взяв у користування меблевий гарнітур (стінку) «Марта», яка коштувала 1795 грн.; пральну машинку-автомат «Eurotek», білого кольору, ціна якої 1500 грн.; телевізор «Самсунг СS 211307 QQ», за який вона заплатила 1229 грн.; мікрохвильову піч «LG МS-2322 Т/02» із функцією гриль, білого кольору, ціна - 700 грн.; а також холодильник б/в марки «Канді» однокамерний, білого кольору, ціною 650 грн.; люстру б/в німецького виробництва, білого кольору, ріжкову, на п'ять ламп, у формі «змії», ціна -100 грн.; диван розкладний, оббивка зеленого кольору, придбаний у смт. Брошнів за ціною 1000 грн.; килим новий, придбаний на місцевому ринку, розміром 2х3 метри, бежевий малюнок на зеленому фоні, ціна-400 грн.; два набори посуду столового на шість персон (ложки і виделки) із нержавіючої сталі, які вона придбала через каталог «Пост-Шопінг» за ціною 135 грн. за кожний, шість тарілок фарфорових, білого кольору, придбані також через каталог «Пост-Шопінг» за ціною 130 грн. Каструлі, два набори із нержавіючої сталі, кожний набір складається із п'яти каструль із кришками за ціною 125 грн. за один набір, набір постільної білизни півтораспальний, на червоному фоні білий малюнок, ціна 147 грн., а також набір із чотирьох махрових рушників салатового кольору, ціна якого 55 грн., два набори на гостьовий стіл, один складається із скатертини і дванадцяти серветок, малюнок-вишні, другий - із скатертини і дванадцяти серветок, малюнок - полуниці, ціна одного набору - 40 грн., чотири лляні простирадла за ціною 15 грн. за одну штуку, сервіз чайний на шість персон, зеленого кольору, який коштував 110 грн., набір із шести чашок із блюдечками на нержавіючій підставці, чашечки - різнокольорові, ціна його 65 грн., шість стаканів під сік зеленого кольору із золотистою каймою ціною 40 грн., які вона придбала на місцевому ринку за власні кошти.
Після того, коли її онука ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перестали проживати разом, вона запропонувала відповідачу повернути їй перелічені речі, однак він відмовився.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, зіславшись на вищевикладені обставини, просили позов задоволити. Додатково позивачка пояснила, що всі речі, вказані у позовній заяві, вона придбала для себе особисто, оскільки повинна була переїжджати жити до батьків, в яких меблі старі, а посуди практично немає. А на час ремонту в їхньому будинку, придбані речі передала своїй внучці та відповідачу в тимчасове користування. Пральну машинку вона придбала для мами, однак, оскільки остання не користувалася нею, тимчасово передала відповідачу. Стінка, диван, телевізор, мікрохвильова піч та килим одразу були доставлені на його квартиру, інші речі він забрав з її будинку. Всі ці речі були перевезені у квартиру ОСОБА_3, в якій не було жодних предметів побуту та куди переїхав він проживати після одруження. Вони домовилися, що поки вона робить ремонт у будинку батьків, вони покористуються цими речами, а за той час придбають собі все необхідне. На даний час відповідач проживає у квартирі сам. На її неодноразові вимоги про повернення спірних речей він не реагує, а доступу до квартири немає ні вона, ні її онука.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов, в яких зазначив, що між ним та онукою позивачки ОСОБА_4 23.11.2006 року було укладено шлюб. Оскільки подружнє життя між ними не склалося, шлюб було розірвано. Він з ОСОБА_4 проживали в АДРЕСА_1, яку його батьки надали їм для проживання. Зі сторони його колишньої дружини також робилися подарунки. Однак ніяких претензій чи застережень щодо такого майна ні від кого ніколи не було. Позивачка неодноразово навідувалася до них в гості, а тому їй була відомою вся обстановка за їхнім місцем проживання. Він ніколи у позивачки ніякого майна не брав. Більше того, із усього переліченого майна, яке позивачка вказує у своїй позовній заяві, він частини взагалі не бачив: набору посуду столового на шість персон, набору каструль із нержавіючої сталі, набору на гостьовий стіл, оскільки подібне майно хоча і було у них, але тільки по комплекту, а частина переліченого майна не могла б зберегтися до сьогоднішнього часу, зокрема, постільна білизна, рушники, скатертини. Він не заперечує, що частину майна, зокрема стінку «Марта», телевізор «Самсунг» та мікрохвильову піч йому та його колишній дружині ОСОБА_4 в якості подарунку було надано позивачкою та її родичами. Це майно вони самостійно привезли до їхньої квартири, розгрузили та установили в квартирі. Проте жодних заперечень, чи принаймні натяків на майбутнє повернення, не було. Всі родичі, як його, так і зі сторони ОСОБА_4 намагалися допомагати молодій сім'ї. Нічого протизаконного по відношенню до позивачки він ніколи не вчиняв. Стінку, телевізор та мікрохвильову піч позивачка та її родичі добровільно подарували його сім'ї. Стінку «Марта» було завезено працівниками магазину, де було придбано ці меблі, які ж і встановили її в квартирі. Телевізор вони придбали разом із позивачкою, яка, заплативши за нього, розпорядилася доставити за його та її онукою місцем проживання. Мікрохвильова піч була подарована чоловіком позивачки ОСОБА_6, який є дідом його колишньої дружини. А тому таке майно є його та ОСОБА_4 сумісною власністю. Розірвання шлюбу спричинило конфлікт між їхніми родинами. За таких обставин вважає, що заявленим позовом позивачка намагається привласнити все майно, яке є сумісною власністю його та ОСОБА_4 Просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, а справу розглянути без його участі.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що всі речі, вказані у позовній заяві, справді належать позивачці та були надані їм у тимчасове користування, так як бабуся на той час робила ремонт, необхідний для проживання у будинку своїх батьків. 21.09.2009 року о 21.00 год. від свекрухи прийшло на її мобільний телефон повідомлення, що остання поверне стінку, якщо вона віддасть золото, яке їй подарували на весілля. Розуміє, що позбавляє себе права на це майно, але воно їй не належить, не було власністю ні її, ні її колишнього чоловіка. Ці речі були передані їм у тимчасове користування, а не подаровані, як стверджує відповідач.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Про те, що спірне майно належить позивачці, свідчать документи, представлені ОСОБА_2 та долучені до матеріалів справи, а саме:
- товарний чек від 11.01.2007 року на стінку «Марта», вартістю 1780,00 грн. з доставкою, вартість якої 15,00 грн. (а.с. 8) ;
- товарний чек від 11.01.2007 року на телевізор «Самсунг СS 211307 QQ», вартістю 1129,00 грн. (а.с. 8);
- гарантійний талон № STR-160769 на мікрохвильову піч «LG МS-2322 Т/02», яка придбана 21.07.2007 року (а.с. 8);
- товарний чек від 09.02.2007 року на пральну машину-автомат «Eurotek», вартістю 1500,00 грн., відпущена ОСОБА_2 (а.с. 8);
- прибутково-видаткова накладна № 15 від 12.04.2007 року та квитанція до прибуткового касового ордера № 4, згідно яких ОСОБА_2 придбала набір постільної білизни, півтораспальний, вартістю 147,00 грн., набір із чотирьох махрових рушників, вартістю 55,00 грн., два набори на гостьовий стіл, кожен з яких складається із скатертини та дванадцяти серветок, вартістю по 40,00 грн. кожен, чотири лляні простирадла, по 15,00 грн. за кожен (а.с. 51);
- накладна № 286 від 11.01.2007 року, відповідно до якої ОСОБА_2 придбала диван, вартістю 1000,00 грн. (а.с. 53);
- накладна від 22.05.2007 року на чайний сервіз, вартістю 110,00 грн., виписана на ім'я ОСОБА_2 з відміткою «оплачено готівкою» (а.с. 54);
- накладна від 20.04.2007 року на чайний сервіз на підставці, вартістю 65,00 грн., та набір стаканів (6 шт.), вартістю 40,00 грн., виписана на ім'я ОСОБА_2 з відміткою «оплачено готівкою» (а.с. 55);
- накладна від 18.05.2007 року на придбання двох наборів каструль з нержавіючої сталі, вартістю по 125,00 грн. кожен, виписана на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 56);
- накладна № 3 від 15.04.2008 року, виписана на ім'я ОСОБА_2, на придбання килима «Молдавія», 2х3 м, вартістю 400,00 грн. (а.с. 57).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 27.10.2009 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 27.10.2009 року, актовий запис № 125 (а.с. 6).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що їй відомо, що позивачка за власні кошти придбала пральну машинку, телевізор і мікрохвильову піч. Телевізор вона купила у магазині «Гермес», а мікрохвильову піч - на базарі. При цьому вона говорила, що дасть ці речі у тимчасове користування її онучці.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 купила у неї за особисті кошти холодильник «Канді», вартістю 650 грн., та світильник, за який заплатила 100 грн. Ці речі вона продала позивачці, так як ними уже не користувалася.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вони разом з позивачкою вибирали стінку та диван. Посуду остання заказувала по каталогу «Пост-Шопінг» через пошту. ОСОБА_2 мала намір перейти жити до своєї матері, а придбані речі дати у тимчасове користування своїй внучці та її чоловіку, оскільки вони нещодавно одружилися і власного майна ще не мали. Вона особисто домовлялася за машину, якою привезли диван, для доставки стінки підприємець сам забезпечив автомобіль. Всі придбані речі завезли на квартиру ОСОБА_4, так як у будинку батьків позивачки на той час були ще старі меблі.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є другом сім'ї ОСОБА_4. ОСОБА_4 з ОСОБА_3 після весілля перейшли жити та квартиру його батьків. Батьки відповідача допомагали молодій сім'ї, також допомагала позивачка. Все майно, яке було у них у квартирі, подароване їм на весілля. Холодильник подарували на весілля прабаба та прадід ОСОБА_4, її тітка подарувала пральну машинку, кум дарував сервіз, білий, столовий. Про всі подарунки їй невідомо, так як на весіллі не оголошували, що хто подарував. Про дані факти їй повідомила свекруха ОСОБА_4.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що є другом відповідача. Після весілля ОСОБА_3 мама дала йому для проживання квартиру, а зі сторони ОСОБА_4 подарували меблеву стінку та новий телевізор «Самсунг», які він допомагав заносити у квартиру. Про те, що ці речі подаровані, він так думає, крім того, йому про це говорив ОСОБА_3.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є бабусею третьої особи ОСОБА_4, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. На даний час шлюб між ними розірвано. Після одруження позивачка передала у тимчасове користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перелічені у позовній заяві речі, які вони зобов'язувалися повернути на вимогу останньої. Спірний телевізор «Самсунг СS 211307 QQ», мікрохвильову піч «LG МS-2322 Т/02», меблевий гарнітур (стінку) «Марта», пральну машинку-автомат «Eurotek», холодильник марки «Канді», люстру, диван розкладний, килим, два набори каструль з нержавіючої сталі, набір постільної білизни, набір із чотирьох махрових рушників, два набори на гостьовий стіл, чотири лляні простирадла, сервіз чайний на шість персон, набір із шести чашок із блюдечками, різнокольоровий, на нержавіючій підставці, шість стаканів, були придбані позивачкою за власні кошти для особистого користування, а тому є її приватною власністю, про це також ствердила онука позивачки ОСОБА_4 та підтверджується письмовими доказами, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Сам відповідач не представив суду жодних доказів, які б підтвердили протилежне, а свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, що їм відомо, що описані у позовній заяві речі, були подаровані відповідачу та третій особі зі слів матері відповідача та від нього самого. На даний час ОСОБА_3 проживає та користується цими речами один. А тому слід витребувати від ОСОБА_3 та повернути позивачці вищевказані належні їй речі, а позов в цій частині задоволити.
Щодо двох наборів посуду столового на шість персон із нержавіючої сталі, придбаних зі слів позивачки із каталогу «Пост-Шопінг», та шести тарілок фарфорових, білого кольору, то суду не надано доказів, ким саме і за чиї гроші придбані дані речі, а тому немає підстав вважати, що вказане майно належить позивачці та повинне бути витребуване від відповідача, а позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
На підставі ст. 387 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 208, 209, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задоволити частково.
Витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 належні їй речі: меблевий гарнітур (стінку) «Марта», пральну машинку-автомат «Eurotek», білого кольору, телевізор «Самсунг СS 211307 QQ», мікрохвильову піч «LG МS-2322 Т/02» із функцією «гриль», білого кольору, холодильник марки «Канді» однокамерний, білого кольору, люстру, німецького виробництва, білого кольору, диван розкладний, оббивка зеленого кольору, килим новий, розміром 2х3 метри, бежевий малюнок на зеленому фоні, каструлі - два набори із нержавіючої сталі, в кожен набір входить п'ять каструль із кришками, набір постільної білизни, півтораспальний, на червоному фоні - білий малюнок, набір із чотирьох махрових рушників, салатового кольору, два набори на гостьовий стіл, кожен з яких складається із скатертини та дванадцяти серветок, на одному з них малюнок - вишні, на другому - полуниці, чотири лляні простирадла, сервіз чайний на шість персон, зеленого кольору, набір із шести чашок із блюдечками, різнокольоровий, на нержавіючій підставці, шість стаканів під сік зеленого кольору із золотистою каймою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 88,00 (вісімдесят вісім) гривень судового збору та 120,00 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачкою при зверненні до суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення Долинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя: