Справа № 132/1618/21
Провадження №1-кп/132/77/22
Вирок
Іменем України
18.07.2022р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000137 від 29 квітня 2021 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Василівка Снігурівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, неодноразово судимого, востаннє 27 січня 2022 року Крижопільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_6 будучи раніше судимим, маючи незняту та непогашену в передбаченому законом порядку судимість за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_6 - 29 квітня 2021 року у вечірню пору доби (більш точного часу слідством не встановлено), проходив повз приміщення закладу швидкого харчування «Харчевня», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_7 , де у нього виник умисел направлений на заволодіння чужим майном. В зв'язку із цим, ОСОБА_6 - 29 квітня 2021 року близько 01год.00хв., реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, таємно, з прямим умислом, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи явну протиправність своїх дій, підійшов до тильного боку закладу, викруткою віджав рухому частину вікна, зламав його та проник до приміщення вищевказаного закладу швидкого харчування. Опинившись всередині, ОСОБА_6 підбурений жагою до легкої наживи, діючи таємно, повторно, переконавшись, що за ним не спостерігають сторонні особи, бажаючи збагатитись за рахунок чужої власності, в шухляді прилавку закладу, виявив та незаконно заволодів 21 пачкою цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року, становить 61грн.16коп. за 1шт., загальною вартістю 1284грн.36коп.; 5 пачками цигарок марки «Winston X-style синій», із 20 цигарок з фільтром в пачці, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року, становить 59грн.15коп. за 1шт., загальною вартістю 295грн.75коп.; 1 пачкою цигарок марки «Bond синій», із 20 цигарок з фільтром в пачці, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року, становить 54грн.14коп.; 7 пачками цигарок марки «Davidoff Classic», із 20 цигарок з фільтром в пачці, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року, становить 60грн.16коп. за 1шт., загальною вартістю 421грн.12коп. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 2055грн.37коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно 29.04.2021 року через зламане ним вікно, проник до приміщення закладу швидкого харчування, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав з шухляди прилавку тютюнові вироби, яким після залишення місця скоєння злочину, розпорядився на власний розсуд. Цивільний позов визнає у повному обсязі, не заперечує проти його задоволення.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить дану справу розглянути за його відсутності, цивільний позов задовольнити, а до обвинуваченого ОСОБА_6 застосувати покарання згідно вимог діючого законодавства.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, правильно кваліфіковані органом досудового розслідування.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово судимим, маючи незняту та непогашену в передбаченому законом порядку судимість за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості, та не створення у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що вказує на стійку злочинну спрямованість та його небезпечність для суспільства.
За місцем свого проживання ОСОБА_6 характеризується посередньо, одружений, дітей не має.
ОСОБА_6 будучи особою працездатного віку, ніде не працює та суспільно-корисливою працею не займається, постійного законного джерела доходу (прибутку) не має.
На обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_6 не перебуває.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 в обвинувальному акті визначено обставини, що пом'якшують його покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Однак суд з цим не погоджується, вважає, що ці обставини не підтверджені жодними доказами та не знайшли свого підтвердження, а тому підлягають виключенню, оскільки сам факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не свідчить про наявність зазначених обставин. Щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття та активне сприяння розкриттю злочину повинні знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Натомість, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 зазначених дій, оскільки обвинувачений зокрема під час розгляду справи в суді не проявляв жодних ознак каяття, не відшкодував завданої шкоди та не намагався її відшкодувати.
Отже, обставин, які пом'якшують його покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує його покарання, є рецидив злочинів, оскільки обвинувачений вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, маючи судимість за умисний злочин.
Вказані відомості про особу обвинуваченого підвищують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення і свідчать про спрямованість ОСОБА_6 на вчинення інших умисних кримінальних правопорушень.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_6 необхідно призначити покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, а саме у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, яке він має відбувати реально.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження та судом, вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі №134/1291/20, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Оскільки події, за які ОСОБА_6 засуджений цим вироком мали місце 24 квітня 2021 року, тобто до постановлення вироку Крижопільським районним судом Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі № 134/1291/20, суд повинен застосувати положення ч.4 ст.70 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі №134/1291/20, більш суворим, призначеним за даним вироком, ОСОБА_6 необхідно визначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, що на переконання суду, не погіршує у будь-який спосіб становище засудженого, і саме таке покарання буде відповідати вимогам статті 65 КК України та буде необхідним для досягнення його мети, тобто, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, суд зараховує ОСОБА_6 покарання, частково відбуте ним за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі № 134/1291/20, а саме з 29 листопада 2021 року по 17 липня 2022 року.
Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме дві пачки цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці, які згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 07.05.2021 року, визначено передати до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно повернути законному власнику (володільцю).
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 13 травня 2021 року у справі № 132/1470/21, накладено арешт на дві пачки цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці.
З урахуванням вимог закону, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 13 травня 2021 року у справі № 132/1470/21, на дві пачки цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці.
Відповідно до частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України та роз'яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року у розмірі 858грн.10коп., підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.
Згідно пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_6 на момент винесення цього вироку відбуває покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі № 134/1291/20.
В даному кримінальному провадженні № 12021020220000137, яке перебуває на розгляді Калинівського районного суду Вінницької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 не обирався, тобто, попереднє ув'язнення до нього не застосовувалось, а тому початок строку відбування покарання необхідно рахувати з дня ухвалення нового вироку, тобто з 18 липня 2022 року.
Відповідно до статті 55 Конституції України та положень статей 4, 13, 19, 79, 81 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 127,128 КПК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно частини 5 статті 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
У пункті 7 частини 1 статті 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Як передбачено у частині 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При цьому, згідно із статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень статей 127,128 КПК України, статті 22 ЦК України, сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов'язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов'язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками.
Зокрема, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч.5 ст.128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов'язок доказування якого покладається на державного обвинувача.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_7 у справі заявлено цивільний позов, в якому заявник посилаючись на заподіяння злочином шкоди просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на його користь матеріальну шкоду на суму 2055грн.37коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі, та не заперечував проти його задоволення.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Завдана злочином матеріальна шкода підтверджена документально, а тому виходячи із позиції ОСОБА_6 , який визнав позов в повному обсязі, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.
Згідно роз'яснень викладених в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.
Оскільки днем підписання вироку є 18 липня 2022 року, то датою його постановлення є саме цей день.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі № 134/1291/20, більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання відбуту частину покарання за попереднім вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 січня 2022 року у справі № 134/1291/20, а саме з 29 листопада 2021 року по 17 липня 2022 року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 18 липня 2022 року, тобто з дня ухвалення цього вироку.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта № СЕ-19/102-21/6668-ТВ від 07.05.2021 року у розмірі 858грн.10коп.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме дві пачки цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці, які згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 07.05.2021 року, визначено передати до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, повернути законному власнику (володільцю).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 13 травня 2021 року у справі № 132/1470/21, на дві пачки цигарок марки «Rothmans синій», із 25 цигарок з фільтром в пачці.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 2055грн.37коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя