Справа № 159/2734/22
Провадження № 1-кс/159/1215/22
про арешт майна
20 липня 2022 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022035550000295 від 14.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України (далі - КК України) про арешт майна,
встановив:
до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокурорм Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022035550000295, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 14.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення за частиною першою статті 129 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що близько 01:00 год. 14.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на сходовій клітці поблизу квартири АДРЕСА_1 , погрожував фізичною розправою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході проведення огляду місця події 14.07.2022 були виявлені предмети: ніж з дерев'яною ручкою світло-коричневого кольору (поміщено у поліетиленовий пакет у подальшому вилучений); окрім того 14.07.2022 ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції сокиру, якою ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_6 (поміщено в поліетиленовий пакет, вилучено). Вказані речі відповідною постановою визнано речовими доказами.
На розгляд клопотання належно повідомлені про судове засідання прокурор, дізнавач, власник майна не з'явились.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучене майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні; не застосування заборони користування, розпорядження майном можуть до призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На виконання вимог частини першої статті 173 КПК України прокурором, дізнавачем доведено необхідність накладення арешту на вказане майно з метою проведення необхідних експертиз, а також наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 14.07.2022 в ході проведення огляду міс ця події за адресою: АДРЕСА_2 , і добровільно видане 14.07.2022 ОСОБА_7 , майно: сокиру, ніж.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1