вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2022 р. м. Київ Справа №911/566/22
За позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД (10007, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд.9)
про стягнення 91100,53 грн
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД (далі - відповідач) про стягнення 91100,53 грн, з яких: 83966,04 грн основного боргу, 4735,55 грн пені, 877,77 грн 3% річних та 1521,17 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №300421/1 оренди бетонного покриття від 30.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2022 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач надав суду клопотання про усунення недоліків, яким усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи, в т.ч. відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.
21.06.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області надійшла заява представника відповідача з електронним цифровим підписом про передачу справи №911/566/22 в порядку територіальної підсудності до Господарського суду Житомирської області за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України, надалі - заява від 21.06.2022.
У заяві від 21.06.2022 відповідач посилається на порушення позивачем правила територіальної підсудності справи господарському суду за місцезнаходженням відповідача та просить суд передати справу до Господарського суду Житомирської області за підсудністю.
Дослідивши вказану заяву відповідача від 21.06.2022, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з ч.1 ст.20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Частиною 1 ст.2 Кодексу визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.2 ст.4 цього Кодексу юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлена територіальна підсудність за місцезнаходженням відповідача, відповідно до якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до тексту позовної заяви (стор.8), позивач при визначенні підсудності його позовної заяви Господарському суду Київської області посилається на альтернативну підсудність (підсудність за вибором позивача), яка передбачена ст.29 Господарського процесуального кодексу України, а саме.
Відповідно до ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається позивач, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Як вбачається з обставин справи, в договорі №300421/1 оренди бетонного покриття від 30.04.2021, з приводу виконання якого виник спір, сторони визначили місце виконання (пункт 1.2 договору). Також сторони визначили, що неврегульовані за цим договором спори розглядаються господарським судом за місцем виконання договору (пункт 8.2 договору).
Таким чином, позивачем не порушено правило територіальної підсудності, на яке посилається відповідач у заяві про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Житомирської області за місцезнаходженням відповідача, оскільки в даному випадку це правило не застосовується, так як позивач скористався альтернативною підсудністю.
Крім того, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.
Так, частина 3 вищевказаної статті 30 Кодексу передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в регіоні їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як вбачається з договору №300421/1 оренди бетонного покриття від 30.04.2021, предметом оренди за цим договором є бетонне покриття, що знаходиться в районі ангару аеропорту «Бориспіль». План покриття міститься в додатку 1 до цього договору.
Отже, з обставин цієї справи вбачається, що позовні вимоги стосуються прав та обов'язків щодо оренди бетонного покриття. Хоча бетонне покриття само по собі не є нерухомим майном, що підлягає державній реєстрації, однак воно має сталий зв'язок із земельною ділянкою, яка ним вкрита, тобто є елементом земельної ділянки. При цьому із договору №300421/1 оренди від 30.04.2021 випливає, що бетонне покриття знаходиться в районі ангару аеропорту «Бориспіль» (Київська область).
У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Отже, суд приходить до висновку, що правило щодо підсудності справи за місцезнаходженням відповідача до даного позову не застосовується, а тому зава відповідача від 21.06.2022 про передачу справи за підсудністю за місцезнаходженням відповідача до Господарського суду Житомирської області залишається судом без задоволення.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що в ухвалі про відкриття провадження у цій справі були встановлені процесуальні строки, в т.ч. відповідачу для подання відзиву.
Подання відповідачем до суду заяви про направлення справи за підсудністю не звільняє відповідача від необхідності дотримуватись встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, якщо відповідач бажає реалізувати своє право на подання відзиву.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.1, 2, 4, 20, 27, 29, 30, 31, 169, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД від 21.06.2022 про порушення правил підсудності та передачу справи за підсудністю до Господарського суду Житомирської області залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили 21.07.2022 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова