Справа № 953/3940/22
н/п 3/953/2137/22
"21" липня 2022 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина В'єтнаму, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 160 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 381796 від 19.02.2022, 19.02.2022 о 11:30 год. в м. Харкові по вул. Амурській 1 ТЦ «Барабашово», гр. ОСОБА_1 здійснював продаж чаю та кофе в невстановленому місці без відповідних документів.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом, який уповноважений складати протоколи, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, встановив наступне.
Так, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 160 КУпАП, відповідальність за якою настає в разі торгівлі з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
В якості доказу до протоколу додано лише рапорт.
Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили, що вчинення ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 160 КУпАП, матеріали справи не містять.
Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст.ст. 160, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.А. Колесник