Справа № 953/565/22
н/п 1-кп/953/498/22
"21" липня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021221130002594 від 13.12.2021, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Харкова, офіційно непрацюючого, холостого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20.08.2021 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12021221130002594 від 13.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 24.07.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність продовження існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні, просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
При розгляді клопотання судом враховується, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, має постійне місце проживання, працездатний, однак не працює, неодружений, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, обвинувачений не працює, повторно вчинив корисливий злочин проти власності в період іспитового строку, що свідчить про можливість вчинення ним іншого злочину.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зменшились.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: пред'явлене обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в разі визнання винуватими у скоєнні тяжкого злочину, вік обвинуваченого, його репутацію, відсутність роботи, наявність встановлених ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашній арешт, на думку суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.
Разом з тим, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне залишити ОСОБА_5 без змін визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 грн. (2270 х 20), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, в разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд, -
Постановив:
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 18 вересня 2022 включно.
Визначити суму застави у розмірі 45 400 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім'я (у разі наявності).
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 18 вересня 2022 року включно.
Ухвала підлягає оскарженню протягом 5 (п"яти) днів з дня проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1