Справа №613/261/22 Провадження № 2-о/613/24/22
21 липня 2022 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/261/22
за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Богодухівського сектору ДМС України у Харківській області
про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник заявника - адвокат Желанова О.Б., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою за участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області в особі Богодухівського сектору ДМС України у Харківській області, у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крисино Богодухівського району Харківської області, Української РСР, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що він, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крисино Богодухівського району Харківської області. У 1980 році закінчив 8 класів, а у 1982 році - 10 класів Крисянської середньої школи з виробничим навчанням. З 1982 по 1984 рік проходив строкову військову службу у м. Старий Оскол. 23 листопада 1984 року Відділом Внутрішніх Справ Богодухівського Райвиконкому Харківської області ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 . Після повернення з лав радянської армії заявник 04.12.1984 зареєстрував місце свого проживання у будинку матері за адресою: Богодухівський район, с. Крисине. Однак, у квітні 1985 року його було знято з реєстрації, тому що 09 квітня 1985 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу на завод ім. Малишева, у м. Харків, де він пропрацював до 05 серпня 1985 року. При цьому в домовій книжці інформація про зняття заявника з реєстрації відсутня. Заявник стверджує, що з серпня 1985 року він продовжив проживати у материнському будинку у с. Крисине Богодухівського району Харківської області. Згідно з актом про фактичне проживання станом на 10.11.2021 ОСОБА_1 фактично проживав та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проте інформація щодо його реєстрації місця проживання у ДРВ ЦВК відсутня.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів Державної міграційної служби з метою отримати паспорт громадянина України, однак, через обмеженість функціональних повноважень, співробітники ДМС не могли надати заявникові допомогу, оскільки не мали об'єктивної можливості встановити належність його до громадянства України. В ході спілкування з представниками органів Державної міграційної служби заявникові було усно роз'яснено положення Указу Президента № 215/01 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», відповідно до яких у випадку відсутності штампу про реєстрацію місця проживання громадянина СРСР на території України станом на 24.08.1991 або станом на 13.11.1991, однак, якщо особа фактично проживала в цей час на території України, необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення даного факту.
Заявник зазначив, що встановлення даного факту необхідне йому для підтвердження його належності до громадянства України та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19.05.2022 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Направлено заінтересованій особі копію заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано подати у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали письмові пояснення щодо заяви.
Від заінтересованої особи у встановлений судом строк письмові пояснення не надійшли.
ОСОБА_1 та його представник, а також представник заінтересованої особи в судове засідання, призначене на 21.07.2022, не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні, призначеному на 11.07.2022, заявник та його представник подану заяву підтримали. Підтвердили, що ОСОБА_1 все своє життя безвиїзно проживав у АДРЕСА_1 , однак, вчасно не звернувся до органів міграційної служби за отриманням паспорту громадянина України у зв'язку з тим, що вважав чинним свій паспорт радянського зразку. Після звільнення із Заводу ім. Малишева заявник ніде не працював, оскільки став часто забувати події реальності, займався тим, що допомагав по господарству спочатку батькам, а потім сусідам. Після смерті своїх батьків ОСОБА_1 залишився проживати у їх будинку разом із братом, однак, не був там зареєстрований. Восени 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного сектору Головного управління ДМС України в Харківській області за отриманням паспорту громадянина України, однак, йому було відмовлено у зв'язку з неможливістю підтвердити належність його до громадянства України.
Представник заінтересованої особи ГУ ДМС України в Харківській області в особі Богодухівського сектору ДМС України у Харківській області в судовому засіданні, призначеному на 11.07.2022, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечувала. Підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно звертався до Богодухівського районного сектору ГУ ДМС України в Харківській області за отриманням паспорту громадянина України, однак, йому було відмовлено у зв'язку з неможливістю підтвердити належність ОСОБА_1 до громадянства України, оскільки у заявника була відсутня реєстрація, та як наслідок - і докази проживання на території України станом на 24.08.1991. З огляду на викладене, ОСОБА_1 було роз'яснено можливість підтвердити факт проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року шляхом звернення до суду з відповідною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення заявника, його представника, заінтересованої особи, показання свідків, суд встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.09.1964, виданого Крисинським сільським РАЦС Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крисино Богодухівського району Харківської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
23.11.1984 ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданий Відділом внутрішніх справ Богодухівського райвиконкому Харківської області.
У вказаному паспорті наявна відмітка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , проставлена 04.12.1984. З реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_1 був знятий 12.04.1985, про що свідчить відбиток відповідного штампу в паспорті, проставлений виконкомом Крисянської сільської ради Богодухівського району Харківської області.
14.06.1980 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про восьмирічну освіту, видане Крисянською середньою школою з виробничим навчанням (с. Крисино, Богодухівський район, Харківська область).
29.06.1982 ОСОБА_1 отримав атестат про середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Крисянською середньою школою з виробничим навчанням (с. Крисино, Богодухівський район, Харківська область).
05.11.1982 ОСОБА_1 отримав військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2. З 18.11.1982 по 09.12.1982 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_6, з 14.11.1984 - у військовій частині НОМЕР_7.
Як вбачається зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_5 , виписаної 14.06.1985, ОСОБА_1 працював учеником шліфувальника на філіалі Заводу ім. Малишева м. Харків з 09.04.1985 по 05.08.1985.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії домової книги, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.12.1984 зареєстрований у с. Крисине Богодухівського району Харківської області. Відмітки про вибуття ОСОБА_1 у вказаній домовій книзі немає.
10.11.2021 комісією у складі : старости Крисинського старостинського округу Н. Федько, діловода ОСОБА_11, депутата В. Шарова, у присутності громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено акт, відповідно до якого комісією встановлено факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 1964 року по теперішній час.
Допитаний в судовому засіданні 11.07.2022 свідок ОСОБА_5 пояснила, що є вдовою двоюрідного брата заявника ОСОБА_1 .. Зазначила, що ОСОБА_1 знає з 1972 року, він разом із батьками проживав у АДРЕСА_1 , а свідок проживає у АДРЕСА_2 . Після закінчення строкової військової служби та нетривалої роботи у м. Харкові на заводі ім. Малишева ОСОБА_1 ніколи не виїжджав за межі с. Крисине, проживає там і наразі. Після смерті батьків ОСОБА_1 залишився сам, він ніколи не був одружений, не має дітей, при цьому, має певні особливості сприйняття навколишнього світу, у зв'язку з чим ним опікувався спочатку чоловік свідка ОСОБА_5 , а потім, після смерті чоловіка - і сама свідок. Про те, що у ОСОБА_1 немає паспорту громадянина України, ОСОБА_5 дізналася лише минулого року, коли у заявника почалася хвороба ніг та його потрібно було влаштовувати у медичний заклад. До цього ОСОБА_1 говорив, що у нього є паспорт, тому це питання не піднімалося. Свідок підтвердила, що станом на 24.08.1991 ОСОБА_1 проживав на території України.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зазначили, що є сусідами ОСОБА_1 , проживають на АДРЕСА_2 . Підтвердили, що ОСОБА_1 станом на 24.08.1991 проживав у с. Крисине Богодухівського району Харківської області, нікуди не виїжджав на постійне місце проживання і після нетривалої роботи в м. Харкові безвиїзно проживав у с. Крисине.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п.1 розділу І Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Згідно з пп. «а» п.7 розділу ІІ зазначеного Порядку встановлення належності до громадянства України стосується, в тому числі, громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
За приписами п. 8 розділу ІІ зазначеного Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями свідків повністю підтверджується факт проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Встановлення факту проживання на території України (в с. Крисине Богодухівського району Харківської області) необхідне ОСОБА_1 для встановлення належності до громадянства України та отримання паспорту громадянина України.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 - 81, 211, 247, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крисино Богодухівського району Харківської області УРСР, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області (м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) в особі Богодухівського сектору ДМС України у Харківській області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, вул. Міліцейська, 2-А.
Повне судове рішення складено 21.07.2022.
Суддя О.С. Сеник