Єдиний унікальний номер 341/844/22
Номер провадження 2/341/349/22
21 липня 2022 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Васильцова Г.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб укладений 18 травня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 643 між нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з його батьком, ОСОБА_2 .
Вивчивши подану позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що вона подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, вона містить дві вимоги не майнового характеру (про розірвання шлюбу; та про визначення місця проживання дитини), які є об'єктом справляння судового збору кожна окремо.
До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 992,40 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачу слід сплатити судовий збір за іншу вимогу немайнового характеру у розмірі по 992, 40 грн.
Якщо позивач за законом звільнений від сплати судового збору, слід надати відповідний документ.
Також слід зазначити, що у позовній заяві об'єднані дві позовні вимоги, які недоцільно розглядати в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв'язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Вимоги про визначення місця проживання дитини можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава визначення місця проживання дитини. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності визначення місця проживання дитини. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з батьками та вивчає наявність підстав для визначення місяця проживання дитини.
Позивачем, як вбачається із позовної заяви, відповідний орган опіки та піклування до участі у справі не залучений, висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору (у разі його наявності) - суду не надано.
В позовній заяві, позивач просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з його батьком, відповідачем по справі, ОСОБА_2 .
Ст. 4 ЦПК України, передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позивач в позовній заяві зазначає, що місце проживання дитини встановлено за згодою подружжя, проте в позові просить визначити місце проживання дитини з батьком та вказує фактично, що спору щодо місця проживання дитини не має.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (в частині визначення місця проживання дитини).
Ч. 5 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У справах про визначення місця проживання дитини до позовної заяви можуть бути додані наступні докази: акт обстеження матеріально-побутових умов, з актом обстеження умов проживання дитини, пояснення-підтвердження сусідів, довідка із місця роботи, довідка про заробітну платню (або довідка управління юстиції про невиплату аліментів), документ щодо забезпечення дитини житлом/майном, документ про наявність житла у батьків, тощо.
Вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином позивачу необхідно: 1) сплатити судовий збір за другу позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 992,40 гривень; 2) якщо між сторонами існує спір щодо місця проживання дитини, вирішити питання щодо залучення до участі у справі відповідного органу опіки та піклування; 3) викласти обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині визначення місця проживання дитини, додати всі наявні докази (в частині визначення місця проживання дитини)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ганна Васильцова