№ 201/2790/22
провадження 2/201/2046/2022
19 липня 2022 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Храмцевич Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по відновленню газопостачання,
ОСОБА_1 13 травня 2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії по відновленню газопостачання, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові і з представником посилалися на те, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , де він і мешкає зі своєю родиною; казане житло підключене до системи газопостачання і з позивачем укладено договір та відкрито особовий рахунок і позивач користувався послугами газопостачання. 11 травня 2022 року представники відповідача без попереджень приїхали до вказаного будинку і самовільно, всупереч закону, припинили постачання газу до його квартири шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання до його квартири, фактично позбавивши його користування газом. Зі слів казаних представників таке відключення відбулося через аварійний виклик до квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку. Але заборгованості в позивача по газопостачанню немає, недоліків обладнання газопостачання в його житлі немає, необхідні документи він надавав, його про це відключення ніхто не попереджав, він не має ніякого відношення до квартири АДРЕСА_2 цього будинку, дії відповідача були протиправними.
Позивач вважає вказане неправомірним, порушуючим його права як споживача, вказане відповідачем не відповідає дійсності і не доведено, йому завдані збитки. У зв'язку із зазначеним позивач просив визнати дії відповідача по проведенню відключення його квартири від мережі газопостачання неправомірними і зобов'язати відповідача відновити вказане газопостачання, задовольнивши позов в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «ОГРС «Дніпрогаз» в судовому засіданні з заявленими позовними вимогами не погодився, надали відзив на позов, вважають позовні вимоги до них безпідставними, діяли в межах закону з метою забезпечення безпеки мешканців будинку, газопостачання відновили самі, вимоги позову безпідставні і не доведені, просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в загальному порядку в судовому засіданні з викликом сторін.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 серпня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1954. Квартира є газифікованою та послуги з газозабезпечення надаються АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». Позивач за споживання газу сплачує вчасно, заборгованості не має.
В ніч з 10 на 11 травня 2022 року позивача, а саме квартиру АДРЕСА_3 , та ще дві квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , відповідачем без попередження відключено від газопостачання, припинено постачання газу, шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання, з посиланням на те, що домовий і вентиляційні канали по всьому стояку знаходяться в неналежному стані та потребують чищенню.
Відповідачем в усній формі було зазначено, що після усунення недоліків газопостачання до всіх квартир буде відновлено, будь-якого акту або листа відповідач позивачу не надав та на місці акт не складалося.
11 травня 2022 року позивач звернувся до спеціалізованої установи товариства з обмеженої відповідальності «Перспектива-Дніпро» з питанням щодо приведення домові і вентиляційні канали по всьому стояку до належного стану. 11 травня 2022 року за адресою: АДРЕСА_5 та кв. АДРЕСА_2 був здійснений вихід майстра ОСОБА_2 та чистильника ДВК ОСОБА_3 , які шляхом чищенням привели вентиляційні канали до належного стану. У зв'язку з чим, цього ж дня 11 травня 2022 року були складені відповідні акти повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків за № 5121/9, № 5121/7, № 5121/5.
Відповідно до складеного акту за № 5121/9 димові і вентиляційні канали за адресою: АДРЕСА_6 , відповідають технічним вимогам та придатні до експлуатації.
Після чого, 11 травня 2022 року ТОВ «Перспектива-Дніпро» звернулося з заявою до відповідача з питанням щодо проведення підключення газопостачання до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , до якого і були наданні зазначені акти повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків. Дана заява була зареєстрована відповідачем під № СЛ-2488-491-05-22 від 11.05.22.
12 травня 2022 представником відповідача було здійснено вихід до квартир з метою здійснення підключення до газопостачання. Однак, відповідач так до газопостачання і не підключив та почав вимагати додаткову документацію зокрема: проекти, технічну документацію, акт підключення до газопостачання тощо. На що позивач зазначив, що такі дії відповідача є неправомірними, так як всі необхідні документи перебувають у відповідача в оригіналі, а також позивач вже більш п'ятнадцяти років є споживачем та користується газопостачанням, У зв'язку з чим, позивач почав вимагати письмову відмову. Натомість відповідач жодної відмови на надав, газопостачання своєчасно на протязі двох днів відновлено.
Такі дії відповідача, на думку позивача, в умовах воєнного стану є протиправними та неприпустимими.
Згідне п. 7 глави 8 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ лічильника газу); розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.
Згідно пунктів 2, З, 8, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованоі особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача : несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник оператора ГРМ та одна незаінтересована особа представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. На підставі акта про порушення приймається відповідне рішення комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, що і є підставою для настання відповідних наслідків нарахування фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць за граничними об'ємами споживання природного газу населенням.
Згідне пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Безпідставне припинення газопостачання - це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання з останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання).
Отже, відповідачем своєчасно (відразу, а не потім) не складено та не надано позивачу жодного документу щодо відключення (ці документи надані лише вже з відзивом на позов), не складено акту та не надано позивачу жодного листа чи письмової відповіді на дії, які вони здійснили. Про намагання здійснення підключення до достачання газу теж попередження або повідомлення позивача проведено не було, жодного факту письмово з врученням копії позивачу не було зафіксовано.
Позивач вважає за необхідне поставити питання про визнання дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від постачання газу шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання - протиправними; визнання дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо не підключення квартири АДРЕСА_1 до постачання газу - протиправними та зобов'язати відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» саме в передбаченому законом порядку (завчасне повідомлення позивача, складання акту та вручення його позивачу і інш.) підключити до постачання газу квартиру АДРЕСА_1 . Вказаного зроблено не було.
Позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними, порушуючими його права як споживача, вказане відповідачем не відповідає дійсності і не доведено, йому завдані збитки. Звернувся до відповідача з питанням відновлення газопостачання, але отримав відмову, виник спір, який в добровільному порядку не вирішено і позивач вимушений звертатися до суду з цим позовом.
Суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання газу та постанови № 59 Кабінету Міністрів України «Про забезпечення дисципліни розрахунків за природний газ, теплову і електричну енергію» від 17 жовтня 2000 року споживач зобов'язаний вносити своєчасно і в повному розмірі плату за надані послуги по теплопостачанню.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають в частині власності квартиру користуються нею для особистого мешкання і мешкання членів їх сімей.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
З договору та пояснень причетних осіб, доданих документів встановлено, що електрична енергія відповідачем використовується, сплати за спожиту електроенергію від відповідача є.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма права і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 серпня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1954. Квартира є газифікованою та послуги з газозабезпечення надаються АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу в Дніпропетровській області). Відповідно, ппозивач є споживачем послуги з розподілу природного газу, яка надається Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». Позивач за споживання газу сплачує вчасно, заборгованості не має.
Відносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з Оператором газорозподільної системи, поміж інших нормативно-правових актів України регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496.
Згідно пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу Газорозподільних Систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року (Кодекс ГРС) Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі, побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 (ПБСГ) та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у випадку, зокрема, подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
В ніч з 10 на 11 травня 2022 року позивача, а саме квартиру АДРЕСА_3 , та ще дві квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , відповідачем без попередження відключено від газопостачання, припинено постачання газу, шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання, з посиланням на те, що домовий і вентиляційні канали по всьому стояку знаходяться в неналежному стані та потребують чищенню.
Відповідачем в усній формі було зазначено, що після усунення недоліків І газопостачання до всіх квартир буде відновлено, будь-якого акту або листа відповідач позивачу не надав та на місці акт не складалося,
11 травня 2022 року позивач звернувся до спеціалізованої установи товариства з обмеженої відповідальності «Перспектива-Дніпро» з питанням щодо приведення домові і вентиляційні канали по всьому стояку до належного стану. 11 травня 2022 року за адресою: АДРЕСА_5 та кв. АДРЕСА_2 був здійснений вихід майстра ОСОБА_2 та чистильника ДВК ОСОБА_3 , які шляхом чищенням привели вентиляційні канали до належного стану.
У зв'язку з чим, цього ж дня 11 травня 2022 року були складені відповідні акти повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків за № 5121/9, № 5121/7, № 5121/5. Відповідно до складеного акту за № 5121/9 димові і вентиляційні канали за адресою: АДРЕСА_6 , відповідають технічним вимогам та придатні до експлуатації.
Після чого, 11 травня 2022 року ТОВ «Перспекгива-Дніпро» звернулося з заявою до відповідача з питанням щодо проведення підключення газопостачання до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , до якого і були наданні зазначені акти повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків. Дана заява була зареєстрована відповідачем під №СЛ-2488-491-05-22 від 11.05.22.
12 травня 2022 представником відповідача було здійснено вихід до квартир з метою здійснення підключення до газопостачання. Однак, відповідач так до газопостачання і не підключив та почав вимагати додаткову документацію зокрема: проекти, технічну документацію, акт підключення до газопостачання тощо. На що позивач зазначив, що такі дії відповідача є неправомірними, так як всі необхідні документи перебувають у відповідача в оригіналі, а також позивач вже більш п'ятнадцяти років є споживачем та користується газопостачанням, вказані документи у відповідача вже є. У зв'язку з чим, позивач почав вимагати письмову відмову.
Натомість відповідач жодної відмови на надав, газопостачання своєчасно на протязі двох днів відновлено.
Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.п. і, 2 ч. І ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується постачати споживачеві природний газ належної якості у кількості та порядку. Передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленим стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та регулюється з установленому порядку.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу», визначені права та обов'язки споживача, зокрема встановлено, що споживач газу зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу, у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом,
Відповідно до положень пункту 4 глави 1 розділу ПІ Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
Згідно з положеннями пункту 5.4 Правил безпеки систем газопостачання (затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15 травня 2015 року) технічне обслуговування - де системи обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюється контроль за технічним станем, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем) відповідно до вимог чинного законодавства України.
Частиною 1 Глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна сплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання: 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, їдо здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необгрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.
У вказаній частині також зазначено, щоо якщо припинення газопостачання розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, зазначених у підпунктах 1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за гри доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу), оператором ГРМ.
Згідне п. 7 глави 8 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ лічильника газу); розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.
Згідно пунктів 2, З, 8, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача : несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
На виконання вимог п. 8 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС в акті про порушення зазначено про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначено: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Акт про порушення є службовим документом, що підтверджує факт порушення, носієм доказової інформації про виявлені представниками оператора ГРМ порушення побутовими споживачами вимог законодавства.
На підставі акта про порушення приймається відповідне рішення комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, що і є підставою для настання відповідних наслідків нарахування фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць за граничними об'ємами споживання природного газу населенням.
Відповідно до п. 1 гл. 7 розділу 6 Кодексу ГРС - оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема у випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.
Якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1-5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) оператором ГРМ.
Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування (пунктами 4, 5 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ).
Згідно з положеннями пункту 5.7 глави 5 Правил безпеки систем газопостачання, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови не забезпечення власником балансоутримувачем та або орендарем (наймачем) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави.
Відповідно до розділу ХІ Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 640 від 24 жовтня 2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2011 року № 1326/20064, системою запобіжних заходів безаварійного експлуатування систем газопостачання передбачається виконання таких робіт: технічне обслуговування: планові ремонти.
Згідне пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Безпідставне припинення газопостачання - це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання з останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання).
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право з порядку, встановленому дим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно положень ч. 1-З ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; б) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, відповідачем своєчасно (відразу, а не потім) не складено та не надано позивачу жодного документу щодо відключення (ці документи надані лише вже з відзивом на позов), не складено акту та не надано позивачу жодного листа чи письмової відповіді на дії, які вони здійснили. Про намагання здійснення підключення до достачання газу теж попередження або повідомлення позивача проведено не було, жодного факту письмово з врученням копії позивачу не було зафіксовано.
Як вказано у відзиві на позов та згідно пояснень представника відповідача, відновлення газопостачання повинно відбутися на протязі двох днів після усунення недоліків, як були причиною відключення; вказане було виявлено відразу 11 травня 2022 року, усунуто 12 травня, а отже підключення квартири позивача до газопостачання повинно було відбутися 14 травня 2022 року, чого зроблено не було.
Крім того, сторона відповідача зазначила, що відбулося аварійне відключення газопостачання квартири позивача через виклик їх аварійної служби з квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку, а відключення квартири позивача відбулося через відключення стояка газопостачання декількох квартир. Суд не може прийняти вказане до уваги, оскільки не підтверджено належними доказами: не надано стороною відповідача технічну документацію про вказаний стояк, яких квартир він стосується, чому відключені тільки три квартири, в той час коли будинок багатоквартирний і багато етажний, тобто стояк повинен був поширюватися на більше коло квартир; можливо повинен був би відключений від газопостачання весь будинок з метою убезпечення мешканців всього будинку від аварійності газопостачання, а не тільки трьох квартир. Не вказано відповідачем причини солідарності усунення недоліків газового обладнання (через відключення газопостачання квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , і 9) і чому тільки цих квартир будинку при аварійному виклику про витікання газу.
В разі виявлення порушень з боку мешканців будинку, квартир відповідач міг би спочатку попередити їх про усунення недоліків газового обладнання та надати короткий час на їх усунення, а не відразу відключати газопостачання і перекладати тягар надання документів на мешканців квартир, а не самим їх отримати в передбаченому законом порядку з відповідних реєстрів, департаментів органів місцевого самоврядування чи інш..
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України на законодавчому рівні закріплені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню частково.
Не може суд прийняти до уваги не визнання відповідачем позовних вимог в частині їх обгрунтованості, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються.
При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити частково та визнати дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від постачання газу шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання протиправними, визнати дії відповідача щодо своєчасного не підключення квартири АДРЕСА_1 до постачання газу протиправними, задоволенні решти вимог позову про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії по відновленню газопостачання відмовити через його фактичне відновлення до закінчення слухання справи по суті, а також стягнути з АТ ОГРС «Дніпрогаз» на користь держави судовий збір 992 грн. 40 коп.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 18, 22, 526, 530, 610-612, 711, 714, 1209, 1210, 1166 ЦК України, ст. 64, 65, 67, 68, 150 ЖК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від постачання газу шляхом відрізання газової труби від системи газопостачання протиправними.
Визнати дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо своєчасного не підключення квартири АДРЕСА_1 до постачання газу протиправними.
В задоволенні решти вимог позову про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії по відновленню газопостачання відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Повний текст рішення складено 19 липня 2022 року.
Суддя -