Справа № 629/1024/22
(3/199/2005/22)
іменем України
20.07.2022 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 не вжив заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт та станом на 01.02.2022 допустив несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим виникла заборгованість 69 739,70 грн.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
-протоколом про адміністративне правопорушення №57407050 від 18.02.2022, який оформлений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП;
-копією виконавчого листав від 22.08.2012;
-копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2018;
-довідкою про розмір заборгованості.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, тобто в не сплаті аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП
Таким чином, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, слід закрити в зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 38, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, закрити на підставі ч.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.В. Дяченко