20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 460/135/21
адміністративне провадження № К/990/12571/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №460/135/21 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення, бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до суду Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора України (далі - відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 від 05 березня 2020 року № 31 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо не призначення ОСОБА_1 в Рівненській обласній прокуратурі на рівнозначну посаду тій, яку вона займала до тимчасового визначення її робочого місця; зобов'язати Рівненську обласну прокуратуру призначити ОСОБА_1 на рівнозначну (рівноцінну) посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області вакантну посаду прокурора відділу Рівненської обласної прокуратури.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо не призначення ОСОБА_1 в Рівненській обласній прокуратурі на рівнозначну тій посаді, яку вона займала до тимчасового визначення її робочого місця. Зобов'язано Рівненську обласну прокуратуру призначити ОСОБА_1 на рівнозначну (рівноцінну) посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області вакантну посаду прокурора відділу Рівненської обласної прокуратури. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 1861,00 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року апеляційні скарг Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України задоволено. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 460/135/21 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення, бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржниці надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо).
Одночасно скаржниці було роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У відповідності до пунктів 1, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Враховуючи викладене, процесуальний кодекс визначає, що копія судового рішення, надісланого рекомендованим листом з повідомленням про вручення, вважається врученою у день, який зазначено у відповідній розписці чи у відмітці на поштовому повідомленні про вручення.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0102936357218 копія ухвали від 31 травня 2022 року вручена 07 червня 2022 року матері ОСОБА_2 .
Випадок вручення кореспонденції члену сім'ї адресата передбачено положеннями статті 126 КАС України, якими регламентовано порядок вручення повістки.
Так, згідно з частиною четвертою статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Системний аналіз статей 251, 126 КАС України, які врегульовують питання вручення адресатам документів, які надсилаються судом, дає підстави для висновку про те, що дата відмітки про вручення повнолітньому члену сім'ї адресата, який з ним проживає, кореспонденції суду з копією судового рішення (рекомендований лист з повідомленням про вручення), вважається датою вручення такої копії.
За таких обставин, проставлена на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відмітка матері ОСОБА_2 , скріплена її підписом, про вручення 07 червня 2022 року копії ухвали від 31 травня 2022 року свідчить про вручення вказаного судового рішення 07 червня 2022 року.
Станом на момент постановлення цієї ухвали жодних документів щодо виконання вимог ухвали від 31 травня 2022 року від позивачки не надходило, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Доцільно зауважити, що строк, який сплинув з дня постановлення судом ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 31 травня 2022 року, був більше ніж достатнім для забезпечення скаржнику можливості усунути недоліки касаційної скарги.
Водночас скаржниця майже двох місяців рухом касаційного провадження за її касаційною скаргою не цікавилася та обов'язку виконувати процесуальні дії не дотрималася.
Частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
При цьому, будь-яких заяв про зміну адреси місцезнаходження чи листування до суду касаційної інстанції від скаржниці не надходило.
Також, варто зауважити, що ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску скаржницею строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №460/135/21.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 13 липня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 20 травня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Скаржниці було роз'яснено, що Суд перевіряє обставини пропуску строку на касаційне оскарження на підставі клопотання скаржниці, в якому наведено поважність причин такого строку та наданих скаржницею доказів, якими може бути надано відповідну правову оцінку Судом.
Водночас зі змісту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що повний текст складено 22 липня 2021 року, а тому останній день тридцятиденного строку на касаційне оскарження сплинув 22 серпня 2021 року.
Судом також було встановлено, що вперше подану 17 серпня 2021 року касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 07 вересня 2021 року повернув скаржниці на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до відомостей, що містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду» вказану ухвалу отримано скаржницею та її представником 10 вересня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102934636829 та 0102934636853).
Вдруге подану 22 вересня 2021 року касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 12 жовтня 2021 року повернув скаржниці на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржницею обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Відповідно до відомостей, що містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду» вказану ухвалу отримано скаржницею 21 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102934846254).
Втретє касаційна скарга (надійшла до суду 15 листопада 2021 року) у цій справі Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2021 року повернув скаржниці також на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що заявниця не виклала передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей, що містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду» вказану ухвалу отримано скаржницею 13 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102935318693).
Вчетверте касаційна скарга (надійшла до суду 20 грудня 2021 року) у цій справі Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2021 року повернув скаржниці на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім наведене у касаційній скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей, що містяться в КП «Діловодство спеціалізованого суду» вказану ухвалу отримано скаржницею 05 січня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102935517335).
Вп'яте подану 10 січня 2022 року касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 02 лютого 2022 року залишив без руху та надав десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Проте, у зв'язку з не усуненням скаржницею недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2022 року повернув скаржниці касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Вшосте подану 20 травня 2022 року касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2022 року залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржниці строку для подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо).
Проте, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржницею вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.
За наведених обставин, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, а скаржницею виявлені недоліки касаційної скарги не усунуто.
Інших заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від скаржниці станом на момент постановлення цієї ухвали не надходило.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заяви скаржниці із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №460/135/21 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення, бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов