м. Миколаїв.
20 липня 2022 р.справа № 400/1232/21
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.20 р. № 0022860418
ОСОБА_1 (надалі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області ), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2020 р. № 0022860418.
В обґрунтування своїх вимог позивачка пояснила, що не згодна з оскарженим податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав:
- рішення прийняте на підставі акту камеральної перевірки, який їй не надсилався і не вручався, що позбавило її можливості подати власні заперечення на акт перевірки та докази. На думку позивачки, ця обставина сама по собі є безумовною і достатньою підставою для скасування спірного рішення;
- з розрахунку штрафних санкцій слідує, що штраф застосований за неподання податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період лютий-червень 2020 р., тоді як ст. 76 п. 76.3. ПК України обмежує строк проведення камеральної перевірки 30 календарними днями, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, а тому проведення камеральної перевірки в листопаді 2020 р. за лютий-червень того ж року, носить протиправний характер.
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке додане ним до відзиву, ОСОБА_1 особисто отримала акт камеральної перевірки. Пояснень з приводу строку проведення перевірки, відзив не містить (а. с. 27-29).
Позивачка подала додаткові пояснення, в яких знову заперечила факт отримання акту камеральної перевірки та поставила під сумнів достовірність наданого ГУ ДПС у Миколаївській області рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 37-39).
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 21-22). Одночасно сторонам було роз'яснено, що у разі надходження клопотання про розгляд справи за участі будь-якої з сторін, суд розгляне справу з проведенням судового засідання. Сторони таким правом не скористались.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 15 грудня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0022860418, яким до ОСОБА_1 застосований штраф в сумі 5 100 грн. (а. с. 11).
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення вказаний акт перевірки № 1555/14-29- 04-18/ НОМЕР_1 від 24 листопада 2020 р. (надалі - акт перевірки).
У розрахунку штрафних санкцій за результатам перевірки своєчасності надання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України зафіксовано, що за період з лютого до червня 2020 р. ОСОБА_1 не подала вказані декларації, у зв'язку з чим до неї застосований штраф в розмірі 5 100 грн. (1 020 грн. за кожен місяць) (а. с. 15).
Податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачкою до ДПС України, яка своїм рішенням відмовила в задоволенні скарги (а. с. 12-14, 16-18).
Суд зауважує, що аргументи позивачки про формальний розгляд її скарги ДПС України виходять за межі предмету доказування в даній справі.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 жодним чином не заперечує та не спростовує сам факт порушення нею вимог податкового законодавства щодо необхідності подання податкової звітності, а лише посилається на процедурні порушення з боку ГУ ДПС у Миколаївській області, які, яка вона вважає, тягнуть за собою незаконність податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 75 п. 75.1. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.1. ПК України).
Згідно з ст. 76 п. п. 76.1., 76.2. ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (ст. 86 п. 86.2. ПК України).
Позивачка стверджує, що акт перевірки їй не надсилався та заперечує достовірність наданого відповідачем для підтвердження факту отримання нею акту перевірки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 35).
Суд зазначає, що жодне положення ПК України не пов'язує протиправність податкового повідомлення-рішення із фактом неотримання акту перевірки, на підставі якого воно прийняте, платником податків.
Оцінюючи дії суб'єкта владних повноважень, слід виходити з того, що процедурні порушення, які тягнуть за собою визнання в подальшому протиправним рішення, прийнятого внаслідок викривленої процедури, мають бути такими, що унеможливили прийняття правильного рішення.
Акт перевірки за своєю правовою природою є носієм доказової інформації щодо обставин та кваліфікації порушень податкового законодавства, але позивачка самого факту податкового правопорушення не заперечує, а тому в даному випадку, неотримання нею акту перевірки, не може розцінюватись судом як єдина і достатня підстава для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.
Доводи позивачки про нарахування штрафу поза межами строків, визначених ПК України, суд також знаходить помилковими.
Як передбачено ст. 76 п. 76.3. ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Позивачка трактує наведену норму таким чином, що оскільки перевіркою було охоплено період з лютого до червня 2020 р., то 30-денний строк, передбачений вищенаведеною нормою, сплинув у серпні 2020 р., тоді як камеральна перевірка була проведена лише наприкінці листопада 2020 р.
Абзац 2 ст. 76 п. 76.3. ПК України визначає, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Аналіз цих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що протягом 30 днів підлягає перевірці фактично подана податкова звітність (подана або у строк або з запізненням), а в інших випадках, в тому числі якщо податкова звітність взагалі не була подана, як і має місце в цій справі, така перевірка проводиться у строки, визначені ст. 102 ПК України, яка в свою чергу передбачає, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, а цей строк відповідачем дотримано.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд знаходить позовні вимоги безпідставними.
Судові витрати покладаються на позивачку.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз