15 червня 2022 року № 320/3130/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Андріївського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа 1-2 ступенів - дитячий садок" Макарівського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Андріївського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа 1-2 ступенів - дитячий садок" Макарівського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
31.08.2021 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області отримало 07.09.2021.
До канцелярії Київського окружного адміністративного суду 15.11.2021 надійшла заява від представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/3130/20. Дана заява обґрунтована тим, що закладом освіти було частково усунуто вимоги припису та залишились не виконані роботи, які потребують залучення відповідного фінансування, вирішення даного питання займає значно більше часу, аніж десятиденний термін, встановлений постановою державного виконавця. Виконання рішення суду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та будівель Андріївського НВО призведе до повного зупинення навчально-виховного процесу та трудової діяльності у закладі освіти для 83 учнів, 11 вихованців дошкільного підрозділу і 33 працівників, права на освіту і працю яких гарантовані Конституцією України. Факт самостійного усунення переважної більшості (п'ять з восьми) виявлених порушень пожежної безпеки Андріївського НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів - дитячий садок» свідчить про наміри виконання боржником рішення Київського окружного адміністративного суду в повному обсязі, а прохання про відстрочення виконання рішення суду викликане істотними обставинами, що не залежать від волі боржника.
Дану заяву разом з адміністративним позовом було передано судді Лиска І.Г. 08.06.2022, що підтверджується відповідним актом Київського окружного адміністративного суду.
Сторони явку своїх представників у судове засідання 15.06.2022 не забезпечили. ГУ ДСНС України у Київській області 13.06.2022 подано до суду заперечення на заяву та просив відмовити в задоволенні заяви, а також просили розгляд заяви здійснювати без його участі.
Частиною 2 ст. 378 КАС України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України та ч. 2 ст. 378 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення (відсутність присудженого майна в натурі, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо). Аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернення учасників виконавчого провадження".
Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому ці обставини повинні бути доведеними заявником.
Відповідно до частини 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Заявник звертаючись із заявою про відстрочення виконання судового рішення просить суд відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 в адміністративній справі № 320/3130/20 до самостійного виконання боржником вищезазначене рішення.
Суд зазначає, що у заяві відповідача відсутнє жодне обґрунтування чому він не може зупинити експлуатацію будівель Андріївського НВО, а зазначено лише про відсутність коштів на усунення порушень, що не є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення, а отже заява Андріївського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа 1-2 ступенів - дитячий садок" Макарівського району Київської області задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 72, 76, 77, 90, 241, 243, 256, 378 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3130/20 за позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Андріївського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа 1-2 ступенів - дитячий садок" Макарівського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи.
Ухвалу про відмову у відстроченні виконання рішення суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лиска І.Г.