20 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3312/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення з 16.10.2013 перерахунку та виплати індексації пенсії на підставі статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату індексації пенсії на підставі статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 16.10.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У лютому 2022 року звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації пенсії з 16.10.2013 на підставі статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте відповідач відмовив у проведенні індексації, оскільки чинним законодавством таке проведення не передбачено.
Таку бездіяльність позивач вважає протиправною оскільки нормами статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Невиконання державою покладених на неї обов'язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб'єктами владних повноважень своїх функцій, та до можливості отримати справедливий соціальний захист.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В подальшому, ухвалою суду від 05.07.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату індексації пенсії на підставі статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” за період з 16.10.2013 по 12.10.2021 залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову та зазначив, що згідно з пунктом 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок), до об'єктів індексації не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Оскільки позивач отримує підвищення та надбавки до пенсії, які визначається залежно від прожиткового мінімуму, підстави для проведення індексації пенсії відсутні.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 16.10.2013, що підтверджується протоколом за пенсійною справою - 0303003654 (МВС) (а.с. 12).
У лютому 2022 року адвокатом позивача подано до ГУ ПФУ у Волинській області адвокатський запит про проведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 16.10.2013.
Відповідач листом від 14.02.2022 № 0300-0504-8/7607 повідомив, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 16.10.2013, в складі пенсійної виплати наявна додаткова пенсія, як особі, віднесеної до 3 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, яка визначалась в розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. В подальшому розмір додаткової пенсії перераховувався у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та станом на 01.01.2013 був визначений в сумі 113,88 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення” додаткова пенсія особам, зокрема, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, визначена у фіксованому розмірі 113,88 грн.
З моменту призначення пенсії, на підставі поданої заяви, з урахуванням норм статті 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб”, ОСОБА_1 встановлено надбавку як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до кола осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника - розмір якої становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та переглядається в сторону збільшення при підвищенні розміру прожиткового мінімуму, встановленого ;для осіб, які втратили працездатність.
Виплата зазначеної надбавки проводиться до досягнення непрацездатним членам сім'ї повноліття.
Враховуючи той факт, що в складі пенсійної виплати заявника наявні складові, які визначались залежно від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що призводило до підвищення розміру пенсії, тому правових підстав для проведення індексації за період з 16.10.2013 по даний час немає.
При цьому роз'яснено, що, відповідно до Закону України “Про проведення індексації грошових доходів населення” (зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін. до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”) індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) від 09.04.1992 №2262-ХІІ передбачено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями).
За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).
Пунктом 3 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170) встановлено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму; тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).
Окрім того, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 абзац 7 пункту 3 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, а саме: до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд; тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами)».
Як встановлено судом ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, до складу якої, з урахуванням норм статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб», встановлено надбавку як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до кола осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника - розмір якої становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, позивач отримує підвищення та надбавки до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, які переглядаються в сторону збільшення при кожному підвищенні прожиткового мінімуму, що в свою чергу призводить до підвищення розміру пенсії, що підтверджується наявними у матеріалах справи перерахунками пенсії як з 01.04.2018, 01.10.2019, так і з 01.12.2021.
Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем вимог законодавства в частині не нарахування та невиплати індексації пенсії за спірний період.
З врахуванням наданих до матеріалів справи документів та з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що пенсія позивача не є об'єктом індексації з огляду на приписи абзацу сьомого пункту 3 Порядку №1078 (в редакції, на момент призначення пенсії позивачу), а тому підстави для проведення її індексації у органу Пенсійного фонду були відсутні.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №266/4612/14-а зазначив, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2 Порядку, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.
Суд також враховує, що відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” від 15.02.2022 № 2040-ІХ, який застосовується з 01.03.2022) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Отже, на думку суду, призначена позивачу пенсія не була об'єктом індексації, однак з врахуванням внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” від 15.02.2022 № 2040-ІХ, змін до статті 64 Закону № 2262-ХІІ, її індексація здійснюється у порядку, визначеному статтею 64 Закону № 2262-ХІІ.
Водночас з наданих відповідачем перерахунків пенсії за пенсійною справою №0303003654-МВС, зокрема, з 01.03.2022 вбачається, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з підстав масового перерахунку щодо індексації суми пенсії з 01.03.2022 та індексація базового ОСНП (3719,72*0,140) становить 520,76 грн, в тому числі: збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 4240,48 грн становить 1060,12 грн; індексація збільшення пенсії на 25 % - 130,19 грн.
З врахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні розрахунку індексації пенсії позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк