(Про залишення заяви без руху)
Справа №348/1155/22
19 липня 2022 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
18.07.2022 року адвокат Маілян А.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов поданий в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи « Електронний суд».
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
В порушення п.2,6,7,8 ч.3 ст.175 ЦПК позовна заява не містить:
- відомі офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти відповідача;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч 6,7 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, до позовної заяви представником позивача не надано доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Разом з тим, до позовної заяви долучені документи на підтвердження повноважень представника позивача, які оформлені неналежним чином.
Так, до позовної заяви не долучений договір про надання правової допомоги, а лише його останній аркуш.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В матеріалах справи наявна копія ордера серії АЕ № 1135124 від 17 травня 2022 р. на представлення адвокатом Маілян Арман Суренович інтересів ОСОБА_1 у суді першої та апеляційній інстанції (а.с.5).
Разом з цим, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката Маілян Арман Суренович на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у Надвіряннському районному суді, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення №36, а зазначення в ордері «суді першої та апеляційній інстанції» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 403 ЦПК України лише Велика Палата Верховного суду має право відступити від свого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати, а колегія суддів передає справу на розгляд Великої Палати Верховного суду, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Велика Палата Верховного суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18.
Разом з тим, Велика Палата Верховного суду неодноразово зазначала, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника (постанови від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19), від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, суд вважає, що адвокат Маілян Арман Суренович на підтвердження своїх повноважень, як представника позивача ОСОБА_1 повинен уточнити позов із дотриманням вимог ст.175 ЦПК України, надати суду ордер заповнений у встановленому законом порядку, а також додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
З урахуванням вищевикладеного вважаю, що подану заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 177 ЦПК України, суддя,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
2. Запропонувати представнику позивача в строк п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху привести заяву у відповідність з вимогами ст.175,177 ЦПК України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
Роз'яснити, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
4.Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Солодовніков Р.С.