Справа № 344/8387/22
Провадження № 1-кс/344/3226/22
15 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022091010000682 від 25.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 121 КК України,
Слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091010000682 від 25.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2022, близько 19 год, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 перебували поруч із будинком
АДРЕСА_1 , де спілкувалися між собою. В цей час із під'їзду вказаного будинку на вулицю вийшов ОСОБА_4 , який, використовуючи незнаний привід, почав словесно конфліктувати із ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 направився у сторону, де перебував ОСОБА_4 , після чого між ними розпочався словесний конфлікт.
В ході словесного конфлікту у ОСОБА_4 , який перебував під впливом негативних емоцій, виник неправомірний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_4 безпричинно наніс один удар кулаком руки в ділянку грудної клітки ОСОБА_7 , у відповідь останній наніс один удар кулаком руки по тілу ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків щодо здоров'я потерпілого, витягнув із рукава правої руки предмет, зовні схожий на ніж, почав хаотично розмахувати вказаним предметом перед тілом ОСОБА_7 , після чого наніс один цілеспрямований удар ножем в ділянку грудної клітки потерпілому ОСОБА_7 .
В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , потерпілому
ОСОБА_7 , відповідно до довідки КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням легені, правобічного гемопневмотораксу, гематоми прекардіальної ділянки, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України
№ 6 від 17.01.1995, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразилися в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, одружений, на утриманні малолітня дитина, не працює, раніше судимий.
25 травня 2022 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 26 травня 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення
ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами оглядів місць події та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
26липня 2022 року закінчується двохмісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, однак завершити досудове розслідування у зазначений строк не представляється можливим, оскільки необхідно ще провести процесуальні і слідчі дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме:
- 29червня 2022 року слідчим винесено постанову про призначення судово-дактилоскопічної експертизи, виконання якої доручено експертній установі Івано-Франківського НДЕКЦ МВС. Однак, станом на сьогоднішній день судово-дактилоскопічна експертиза не завершена, що не дозволяє визначити чи містяться на предметі ззовні схожому на ніж із рукояткою сірого кольору, сліди пальців рук чи долонь ОСОБА_4 , що становить інтерес для органів слідства та суду;
- 13 червня 2022 року слідчим винесено постанову про призначення
судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 , виконання якої доручено судовим експертам Івано-Франківського обласного бюро судово-медичних експертиз. Однак, станом на сьогоднішній день судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_7 не завершена, що не дозволяє визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_7 у момент вчинення злочину, що становлять інтерес для органів слідства та суду;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
У зв'язку із вище наведеним постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 13.07.2022 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12022091010000682 до 26.08.2022 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може скритися.
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони являються його знайомими та йому відомо про місце їх перебування.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Застосувати запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов'язань про взяття обвинуваченого на поруки.
З урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства, є необхідність не визначати розмір застави.
Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зазначеним ризикам, а також для забезпечення виконання необхідних слідчих, процесуальних дій, які мають важливе значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду, необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину.
В той же час 22.07.2022 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що на даний час відсутні підстави для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 22.07.2022 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 26.08.2022 року включно.
На думку слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не буде здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п"яти до восьми років, а також надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вбачає наявність підстав для того, щоб не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 26 серпня 2022 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено і підписано 20.07.2022 року.