№ 207/34/22
№ 2/207/235/22
14 червня 2022 року Багійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, щомісячно до досягнення дитиною віку повноліття.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалась на те, що в шлюбі з відповідачем знаходилась з 01 червня 2019 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, з моменту народження доньки відповідач перестав цікавитись здоров'ям, її моральним станом та взагалі станом її справ, через що у неї з відповідачем почався розлад у стосунках, непорозуміння один одного та виникали з цього приводу постійні сварки, в результаті чого вона з відповідачем припинили стосунки. Наразі, шлюб між ними розірвано, кожен з них веде своє власне господарство. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, участі у вихованні дитини не приймає, життям доньки не цікавиться, зв'язок не підтримує. Донька знаходиться на повному її утриманні.
На даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дитину, оскільки він працездатний, хронічних захворювань не має та може отримувати заробітну платню. На даний час відповідач офіційно не працевлаштований, перебував на обліку у Центрі зайнятості, але, незважаючи на це, він постійно працював та продовжує працювати і отримує приблизний дохід 50000 гривень на місяць. Крім того, на час перебування на обліку, відповідач був залучений до тимчасових робіт у фізичної особи підприємця ОСОБА_4 .
Сам відповідач також не заперечував той факт що дійсно щомісячно отримує дохід приблизно в 50000 гривень, та повідомляв, що має наміри знайти ще більш оплачувану роботу у місті Дніпро.
Крім того, відповідач додатково займається вантажними перевезеннями, від яких також отримує дохід приблизно 4-5 тисяч гривень на 4 дні, та отримує дохід від продажу та збирання меблів.
Все це підтверджує той факт, що відповідач по справі отримує дохід, який дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошей сумі.
Оскільки добровільно домовитися про сплату аліментів не вдалося, вона змушена звернутися до суду та просить стягнути з нього аліменти на її користь на утримання доньки, в розмірі 10000 гривень щомісяця, до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву зазначив, що з розміром аліментів в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, які просить стягнути позивачка, він не погоджується, вважає, що позивачкою не було надано суду належних доказів його матеріального становища на час звернення до суду.
В обґрунтування зазначеного пояснив, що з 01 червня 2019 року перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачкою. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом зі своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_1 він проживав однією сім'єю до 11 лютого 2022 року. З 11 лютого 2022 року вони стали жити окремо, спільного господарства не ведуть. Причиною припинення спільних відносин стали погане відношення позивачки до нього, постійні сварки, різні погляди на життя, втрата інтересу один до одного, вони стали практично чужими людьми.
Коли народилася донька ОСОБА_5 , він був присутнім при родах, та з перших днів її життя постійно наглядав та турбувався про неї: грав з нею, мив її, кормив, та клав до ліжка. Матері біля дитини майже не було. Позивачка за весь період життя доньки гуляла з нею не більше 5-ти разів. ОСОБА_1 любить поспати та прокидається пізно. На цей час за дитиною доглядають дві няні - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які змінюють один одного. Графік роботи няні дитини: щоденно з 09.00 год. ранку до 19.00 год. вечора, буває і пізніше.
На даний час він проживає разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_2 .
Утримувати доньку він не заперечує та ніколи від неї не відмовиться. В силу погіршення відносин з матір'ю своєї доньки, та переїзду до іншого міста, відвідує дитину по можливості.
З приводу майнового та матеріального становища зазначив, що 3 07.05.2021 року по 17.10.2021 року, та з 02.11.2021 року по 31.01.2022 року він перебував як безробітний на обліку у Кам'янському міському центрі зайнятості, що підтверджується його трудовою книжкою.
Відповідно до довідки №243 від 11.02.2022 року, виданої Кам'янським міським центром зайнятості, його дохід з 01.08.2021 року по 31.01.2022 року становив 16146,02 грн.
На момент звернення позивачки до суду з даним позовом та по цей час він є безробітним, має тимчасові заробітки. Розмір його доходу у січні 2022 року становив не більше 9 000,00 грн. з урахуванням виплати по безробіттю.
Крім того, від попереднього шлюбу він має сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого, відповідно до судового наказу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2018 року, з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку, щомісячно, з 03 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Він не має у власності транспортних засобів або нерухомого майна. Всі свої кошти, що заробляв раніше, витрачав на ремонт у житловому будинку позивачки, який робив власними силами та за свої кошти. Але змушений був все залишити та переїхати до житла своїх батьків.
За час проживання з позивачкою ним було оформлено у фінансових установах кілька кредитів, гроші витрачалися на потреби ОСОБА_1 . Гроші за кредит повертає самостійно, позивачка на погашення кредитів не надає жодної копійки. Загальна сума боргу за кредитами становить 100 000,00 грн.
Крім того, він має батьків похилого віку, з якими проживає разом: батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; мати - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки не працюють, постійно хворіють та потребують лікування у медичних закладах. Допомагати батькам мусить він.
З приводу майнового та матеріального стану ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_1 має у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок. Загальна площа будинку більше 200,0 кв.м. Саме в цьому будинку він робив ремонт, на який витрачав і свої гроші, що підтверджується безліч фото будинку на стадії ремонту.
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0425 га, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на земельну ділянку індексний номер: 37823587 від 20.05.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 378244447.
Також, ОСОБА_1 має у власності нежитлові приміщення, площею 42,0 кв.м. та 44 кв. м., які вона використовує для ведення підприємницькій діяльності. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є реалізація неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На даний час ОСОБА_1 займається продажем металопластикових вікон, підвіконня, дверей, міжкімнатних вхідних дверей і ін. Середній річний дохід ФОП ОСОБА_1 становить більше 500 000,00 грн.
ОСОБА_1 також веде діяльність та отримує прибуток з ФОП ОСОБА_4 . Середній точний дохід ФОП ОСОБА_4 становить більше 1 000 000,00 грн.
Загальна кількість працівників, що працюють на двох підприємствах під керуванням ОСОБА_1 є не менше 15 осіб, яким треба нарахувати та виплатити заробітну плату. ОСОБА_1 є власником 2-х автомобілів: Toyota Land Croiser Prado, 2020 року випуску, вартість якого 1 900 000,00 грн.; та автомобіль марки Mercedes-Benz, який позивачка використовує у роботі, та на якому він раніше працював.
Крім того, ОСОБА_1 користується послугами прибиральниці, яка слідкує за чистотою у будинку, іншого працівника, який прибирає на подвір'ї будинку, та 2-х нянь. Цим особам позивачка сплачує заробітну плату, розмір якої немаленький.
Відповідно до законодавства, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 1 050,00 грн. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 2 100,00 грн.
З врахуванням встановлених обставин справи, наданих суду документів, враховуючи його майновий стан та матеріальне становище, майновий стан та матеріальне становище позивачки, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та просить стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання доньки у розмірі 2 500,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 10.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 до суду надала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що із запереченнями, викладеними у відзиві на позов, позивач не погоджується в повному обсязі, вважає їх безпідставними та надуманими з наступних підстав.
Відповідач частково визнає її вимоги, але він тільки визнає її право на отримання аліментів на утримання їх донечки, та намагається ввести суд в оману, навмисно намагаючись надати суду начебто інформацію про свій мізерний дохід, а як похідне від цього він начебто погоджується на зовсім мізерний розмір аліментів, який не тільки не достатній для створення нормальних умов для проживання дитини, а з урахуванням теперішнього воєнного стану, та рівня цін на предмети навіть першої необхідності, що не стосується інших, таких як одяг, взуття, предмети розвитку дитини (іграшки, засоби розвитку дитини, тощо). Запропонований відповідачем розмір аліментів є непомірно малим, і явно недостатнім для нормальної життєдіяльності дитини.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач всіляко намагається представити суду інформацію про начебто мінімальні його доходи, які тільки обмежуються виплатами біржі з працевлаштування, але це не є так, адже відповідач на протязі багатьох років навмисно не працевлаштовується офіційно, так як намагався та продовжує намагатися ухилятися від сплати аліментів на його першу дитину, і те саме продовжує робити і зараз, коли питання стосується надання коштів на утримання і його другої дитини, адже реальні доходи відповідача за її впевненістю, та тієї інформації, яка є в її розпорядженні, складають в середньому від 40 до 50 тисяч гривень щомісячно, і тому вона вважає, що саме від реального його доходу потрібно проводити нарахування аліментів на утримання їх дитини.
Посилання відповідача на те, що зазначений ним розмір аліментів, який він начебто готовий сплачувати на утримання доньки обумовлений тим, що вона має власне житло та офіційний заробіток, вважає безпідставними, так як йому достеменно відомо, що в зв'язку з тим, що їх донька є ще немовлям, вона не може в повній мірі працювати, так як приділяє основний свій час на догляд та виховання своєї дитини.
Крім того, посилання відповідача на необхідність вчинення виплат за кредитними зобов'язаннями, також не можуть бути прийняті до уваги, так як по перше кредитні кошти отримані відповідачем використовувалися не тільки на потреби їх родини, а й безпосередньо на його особисті інтереси.
Звертає увагу суду на той факт, що досить великий текст даного відзиву містить інформацію стосовно її особистого нерухомого майна, її бізнесу, і навіть наявності чи відсутності в її користуванні автомобілів, але не зрозуміло, яким чином дані обставини знаходяться у взаємозв'язку з розміром аліментів, які повинно стягувати особисто з відповідача.
Вважає також безпідставними посилання відповідача на взаємозв'язок того, що він мусить допомагати своїм батькам похилого віку з розміром аліментів на утримання його дитини, адже сам відповідач і зазначає, що його батьки є пенсіонерами, а отже отримують пенсійне забезпечення, на відміну від відповідача, який не є пенсіонером, і офіційно не працює, отже виникає питання, відкіля у останнього можливість надання допомоги батькам, адже як стверджує відповідач він взагалі не отримує доходи.
Відповідач всіляко намагається скрити свої реальні доходи, щоб уникнути призначення та сплати ним реального розміру аліментів на утримання дітей, достатнього на підтримання нормального рівня життєдіяльності дитини, саме тому він навмисно ухиляється від офіційного працевлаштування.
Своїми діями відповідач намагається перекласти свій батьківський обов'язок про піклування та утримання своєї дитини на достатньому рівні, на когось іншого, в даному випадку на неї, а крім того ще й на державу, адже отримуючи стабільний але неоподаткований дохід, відповідач не тільки не сплачує податки в державу, яка буде вимушена у разі несплати ним аліментів надавати допомогу його дитині, а основне те, що за посиланням на начебто мінімальний дохід, який він начебто отримує, він посилається як на підставу того, що це є достатнім для призначення мінімального розміру аліментів.
Відповідач є здоровою, освіченою людиною, має вищу освіту, може опанувати велику кількість професій, і жодних перешкод для його офіційного працевлаштування та отримання стабільного та достатнього доходу, крім його особистого небажання цього робити не має, але він навмисно цього не робить.
Крім того, відповідачеві відомо яка кількість грошових коштів наразі необхідна на харчування їх дитини та її підтримку, і тих коштів, які він начебто готовий надавати недостатньо.
Також, відповідачеві відомо, що вона має ряд хронічних захворювань, які не дають їй фізичної можливості повноцінно піклуватися про дитину, також й їх донечка потребує медичної допомоги.
Враховуючи вище зазначене, просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення донькою повноліття.
Від представника відповідача адвоката Клєц Т.С. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій представник зазначила, що з відповіддю на відзив на позовну заяву вони повністю не погоджуються, оскільки на даний час відповідач працевлаштувався та працює в ПАТ «Дніпрометиз» на посаді «волочильник дроту» з 30.04.2022 року, розмір його заробітної плати до виплати за 1 робочий день становить 528 грн. 97 коп., відповідно розмір щомісячної заробітної плати - 11000 грн. 00 коп.
З цих коштів він повинен сплачувати аліменти на утримання позивачки, окремо ще на утримання доньки, також з цієї суми повинен сплачувати аліменти на утримання сина від першого шлюбу та допомагати батькам похилого віку.
Крім того, він, як і позивачка, періодично хворіє.
Утримувати доньку він не заперечує, розмір аліментів на дитину визначається судом з урахуванням матеріального становища платника аліментів та інших обставин.
Просить позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути на утримання доньки 2500 грн. 00 коп.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Наполягає на визначенні аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10000 гривень, оскільки відповідач приховує реальний свій дохід, а аліментів в розмірі 2500 грн. на місяць не достатньо для створення нормальних умов для проживання дитини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та заперечив щодо стягнення аліментів у розмірі 10000 гривень. Вказав, що з 30.04.2022 року він працює в ПАТ «Дніпрометиз» на посаді «волочильник дроту», розмір його заробітної плати до виплати за 1 робочий день становить 528 грн. 97 коп., відповідно розмір щомісячної заробітної плати - 11000 грн. 00 коп., а тому не заперечує проти стягнення аліментів в розмірі 2500,00 грн. на утримання дитини.
В останнє судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в останнє судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги позивачки визнав частково.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.06.2019 року (ар. с. 12).
Відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (ар.с.13).
Малолітня дитина перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею, що не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідач є працездатною особою, відповідно до довідки Кам'янського міського центру зайнятості від 11.02.2022 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_11 на утримання сина від першого шлюбу.
Дана обставина також підтверджується копією судового наказу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2018р., відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2018 року та досягнення дитиною повноліття (ар.с.192), а також постановою про відкриття виконавчого провадження №57113519 від 31.08.2018р. відповідно до судового наказу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська про стягнення якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліментів на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2018 року та досягнення дитиною повноліття (ар.с.193).
Дані обставини не оспорювались сторонами і підтверджуються дослідженими у судовому засідання матеріалами справи.
Відповідно до довідки ПАТ «Дніпрометиз» від 14.06.2022р. за №546, ОСОБА_2 працює на посаді «волочильник дроту», розмір його заробітної плати до виплати за 1 робочий день квітня 2022р. становить 528 грн. 97 коп., за травень місяць 2022р. - 9709грн. 34коп. (ар. с. 190).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомомго майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст. 184 СК України).
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України.
Позивач має право на вибір способу стягнення аліментів, оскільки дитина мешкає разом з нею і ОСОБА_1 наполягає на стягненні аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривень, з 1 грудня - 2272 гривні.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
В силу ст. 141 СК України кожен із батьків зобов'язаний забезпечити щонайменше половину від цього прожиткового мінімуму.
Встановлений ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 01.01.2022 у розмірі 2100,00 грн. є таким, який відповідно до ст. 180 СК України підлягає розподілу між обома батьками, по 1050,00 грн.
Отже, з урахуванням вищенаведеного та визнання відповідачем позову частково на суму 2500,00 грн. щомісячно, суд дійшов висновку про задоволення позову частково та стягнення аліментів, проте не у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, оскільки такий розмір позивачем доведено не було.
Позивач визначаючи розмір щомісячного платежу в розмірі 10000 грн., до позовної заяви не надала жодних доказів на підтвердження матеріального становища відповідача, який би підтверджував можливість сплачувати аліменти у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, а також не надала доказів на підтвердження того, що дитина потребує на місяць такого розміру аліментів з урахуванням обов'язку обох батьків приймати участь у забезпеченні дитини, заявляючи вимоги про стягнення аліментів у розмірі 10000,00 гривень.
З урахуванням матеріального становища сторін та їх стану здоров'я, стану здоров'я дитини, відсутності перешкод у відповідача надавати допомогу на утримання дитини, яка потребує такої допомоги, враховуючи відповідно до ст. 182 СК України матеріальне становище платника аліментів, розмір його заробітної плати, виплату ним аліментів на ще одну дитину сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до судового наказу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2018р., приймаючи до уваги матеріальне положення позивача і те, що відповідач є працездатною особою, а також положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 гривень щомісяця, і саме такий розмір буде достатнім для утримання дитини, і відповідач в змозі його виплачувати, про що зазначив відповідач та ця сума не перевищує можливостей відповідача.
Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена при подачі вищезазначеного позову до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 82, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263, 264, 265, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп., щомісячно, починаючи з 10 січня 2022 року, на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 992 гривні 40 копійок.
В задоволенні решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Суддя: І.М. Юрченко