Справа № 538/493/22 Номер провадження 11-сс/814/682/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 травня 2022 року,-
Вказаною ухвалою відмовлено у клопотанні старшого дізнавача СД ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022175600000101 від 22.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя вказав, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні дані, які вказували б на факт вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Вилучене майно, на яке просить дізнавач накласти арешт, не підпадає під визначення майна, зазначеного у ст. 170 КПК України, а у клопотанні про накладення арешту дізнавач наводить хронологію подій, що свідчать про обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Водночас зміст клопотання про арешт майна не містить конкретної підстави і мети арешту вилученого майна, а також відповідного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно.У прохальній частині клопотання, окрім іншого наведена вимога про накладення арешту на невідому речовину у невстановленому виді та об"ємі, яка знаходиться у цистерні автомобіля, разом з тим у матеріалах справи відсутня інформація про вид речовини та її об"єму, а в матеріалах клопотання на аркуші справи 7 мається рапорт інспектора ВМАЗ УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_9 про те, що водієм ОСОБА_10 порушено п.п. 22.5 ПДР України, про що передбачена відповідальність за ст. 132-1 КУпАП України, але копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 відсутня.
В апеляційній скарзі прокурор Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 24.05.2022 та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, а саме: на спеціалізований вантажний автомобіль марки "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору із спеціалізованим напівпричепом-цистерною "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать ТОВ «Бурнафтогазсервіс» м. Львів, вул. Зелена, 145, невідому речовину у невстановленому на даний час виді та об'ємі, накласти арешт на товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №22/05/2 від 22.05.2022, паспорт № НОМЕР_5 якості рідких вуглеводнів, договір оренди транспортного засобу №11/06/21 від 11.06.2021 шляхом позбавлення будь - яких осіб можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних слідчих дій, експертних досліджень із вказаним майном як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо) до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що ухвала суду є незаконною і необгрунтованою та підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що дізнавачем, відповідно вимог ч.1.ст.214 КПК України за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення 22.05.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175600000101, та відповідний Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань додано до матеріалів клопотання про арешт майна. А безпосередньо подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) відповідно до п.1 ч.1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню в ході кримінального провадження.
Стверджує, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на прийняте рішення, а саме протокол огляду місця подій від 22.05.2022, постанову про визнання речових доказів від 22.05.2022 у вказаному кримінальному провадженні, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів від №22/05/2 від 22.05.2022, паспорт якості рідких вуглеводнів та інших документів що додані до клопотання.
Звертає увагу, що вилучене в ході огляду дізнавачем майно, відповідно до ст.167 КПК є тимчасово вилученим майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, та відповідно постанови дізнавача визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Інші учасники судового провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували.
В судове засідання користувач майна ОСОБА_10 та його представник-адвокат ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явились. ОСОБА_13 повідомив апеляційний суд про розгляд справи за його відсутності, в зв'язку з територіальною відсутністю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора ОСОБА_6 , на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.
Як вбачається з наданих матеріалів, у провадженні ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022175600000101 від 22.05.2022 за ч 1 ст. 358 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 22.05.2022 року до ВП № 2 Миргородського РВП надійшов письмовий рапорт інспектора ВНАЗ УПП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 про те, що в ході спільного відпрацювання з УГІ ГУНП в Полтавській області та УПП в Полтавській області території Миргородського району Полтавської області, в с. Млини Миргородського району було зупинено автомобіль марки "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом-цистерною "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який перевозив газовий конденсат об'ємом 31050 дм3 згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів №22/05/2. В ході перевірки документів виявлено невідповідність законності перевезення вантажу - газового конденсату.
За вказаним фактом 22.05.2022 відомості внесено до ЄРДР за № 12022175600000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
При виїзді на місце пригоди було виявлено спеціалізований вантажний автомобіль марки "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору із спеціалізованим напівпричепом-цистерною "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать ТОВ «Бурнафтогазсервіс» м. Львів, вул. Зелена, 145, під керуванням ОСОБА_10 , у цистерні якого знаходиться речовина невідомого походження, в невідомому об'ємі. В передній частині кабіни автомобіля та за правим заднім щитком мається по одній металевій табличці помаранчевого кольору із номерним зазначенням реєстру небезпечних речовин ООН (небезпечних вантажів) «30/1202», що згідно із вказаним реєстром передбачає перевезення гайзолю, дизельного палива, або палива пічного легкого. Згідно наданої товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №22/05/2 від 22.05.2022 у цистерні вище вказаного вантажного автомобіля здійснюється перевезення газового конденсату, але в самій товарно-транспортній накладній відсутнє номерне позначення реєстру небезпечних речовин ООН (небезпечних вантажів). В ході огляду вище вказаного автомобіля із цистерною було встановлено, що на запірній кришці зливної труби цистерни в порушення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008 відсутня опечатувальна пломба, яка також відсутня на заливному люкові цистерни, що вказує на невідповідність виду та об'єму рідини зазначеної у товарно-тарнспортній накладній та цистерні автомобіля. В ході перевірки за реєстром небезпечних речовин ООН (небезпечних вантажів), встановлено, що номерне позначення на табличках, що закріплені на передній частині кабіни автомобіля "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 , та на задньому правому щитку колеса спеціалізованого напівпричепа-цистерни "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 не відповідає відомостям зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №22/05/2 від 22.05.2022, а саме в даній товарно-транспортній накладній зазначено, що вказаним автомобілем із цистерною здійснюється перевезення газового конденсату об'ємом 31050 дм3.
Згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом № 281/171/578/155 від 20.05.2008 у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів окрім іншого повинно бути зазначено номер дорожнього листа, номерне позначення реєстру небезпечних речовин ООН (небезпечних вантажів), що не виявлено при перевірці на наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №22/05/2 від 22.05.2022.
В ході досудового розслідування виник сумнів у достовірності товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №22/05/2 від 22.05.2022, вид, об'єм та походження вантажу, який перевозиться, та отримання вантажу в наслідок вчинення злочинних дій.
Вилучене у ході проведення огляду майно, а саме спеціалізований вантажний автомобіль марки "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору із спеціалізованим напівпричепом-цистерною "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать ТОВ «Бурнафтогазсервіс» м . Львів, вул. Зелена, 145, під керуванням ОСОБА_10 , в цистерні якого знаходиться речовина невідомого походження, в невідомому об'ємі та документи, а саме товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №22/05/2 від 22.05.2022, паспорт № НОМЕР_5 якості рідких вуглеводнів, договір оренди транспортного засобу №11/06/21 від 11.06.2021 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання старшого діззнавача СД ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 про арешт майна у даному кримінальному провадженні вказав, що у клопотанні про арешт майна не міститься конкретної підстави і мети арешту вилученого майна, а також відповідного обгрунтування необхідності накладення арешту на майно.
Під час апеляційного перегляду прокурором було доведено мету арешту зазначеного вилученого майна, а саме: збереження слідів злочину, які в подальшому можуть бути встановлені під час проведення судової експертизи, та які можуть містити в собі інші відомості, які в подальшому можуть бути використані як докази факту та обставин, що що будуть встановлюватися під час досудового розслідування.
Також колегія суддів враховує, що вилучене , в ході огляду дізнавачем, майно відповідно до постанови від 22.05.2022 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором в судовому засідання належним чином доведено, що вилучене майно, як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами має суттєве значення для з'ясування обставин вчинення злочину та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладених вище обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора -задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання слідчого, оскільки під час апеляційного перегляду було доведено необхідність накладення арешту на вказане вище майно з метою забезпечення його збереження.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_15 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 травня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися, на вилучене 22.05.2022 під час проведення огляду майно, а саме: спеціалізований вантажний автомобіль марки "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору із спеціалізованим напівпричепом-цистерною "FRUEHAUF" д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать ТОВ «Бурнафтогазсервіс» м. Львів, вул. Зелена, 145, невідому речовину у невстановленому на даний час виді та об'ємі; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №22/05/2 від 22.05.2022, паспорт № НОМЕР_5 якості рідких вуглеводнів, договір оренди транспортного засобу №11/06/21 від 11.06.2021.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4