Справа № 635/3271/19 Номер провадження 11-кп/814/1578/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу судді Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів- до 08 серпня 2022 року включно без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець Республіки Вірменія, офіційно непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.358 КК України.
Приймаючи рішення місцевий суд урахував: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу обвинуваченого: є громадянином іншої держави, не одружений, офіційно не працевлаштований; неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2022 та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Свої вимоги захисник ОСОБА_7 мотивує тим, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 у Ленінському районному суді м.Полтави були відсутні матеріали кримінального провадження, що позбавило суд можливості пересвідчитися, чи дійсно ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні даних кримінальних правопорушень, а прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, має житло у м.Харкові, на час затримання був неофіційно працевлаштований та мав
джерело доходу, має посвідку, яка надає йому право постійного проживання на території України, позитивно характеризується.
З рішенням суду також не погодився обвинувачений ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022 та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід або визначити альтернативний запобіжний захід-заставу.
Вказує, що ухвала судді підлягає скасуванню, в зв'язку з неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки судом було проігноровано клопотання обвинуваченого щодо дослідження доказів, на які посилався прокурор у своєму клопотанні.
Стверджує, що судом не наведено достатніх мотивів щодо прийняття такого рішення та необгрунтовано висновок про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіривши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника- адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_6 , обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів прийшла до наступного.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, розгляд апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2022 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Враховуючи все вищеперераховане суд встановив, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Посилання адвоката на те, що наведені прокурором ризики є недоведеними, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022.
Колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з достатньою повнотою та об'єктивністю дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, дані про його особу та навів мотиви, з яких прийняв оскаржуване судове рішення.
Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.358 КК України - розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за який передбачена відповідальність, у разі доведення вини, позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна та обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, за який передбачена відповідальність, в разі доведення вини- штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.
Отже, доводи апеляцйіної скарги про недоведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ст.177 КПК , колегія суддів вважає непереконливими.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
Твердження сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з підстав того, що він має посвідку на постійне місце проживання на території України, має майно у м.Харкові та позитивну характеристику не заслуговують на увагу, оскільки висока суспільна небезпека та конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_8 дій по вчиненню особливо тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням в сукупності даних про особу обвинуваченого, свідчать про наявність ризиків вчинення останнім дій по ухиленню від виконання рішень, а також продовження протиправних дій, які створять загрозу суспільству в умовах воєнного стану після звільнення його з установи попереднього ув'язнення з ініційованої захисником та обвинуваченим підстави.
Судом першої інстанції у повній мірі досліджені обставини, за яких до обвинуваченого неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційні скарги захисника- адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022 року щодо ОСОБА_8 ,- без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4