707/662/22
2/707/472/22
19 липня 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що вона уклала шлюб з відповідачем 22.10.2003 року, який зареєстровано Степанківською сільською радою Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 12. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, останнім часом у них постійно виникали суперечки з різних побутових та фінансових питань, в результаті чого вони втратили любов та повагу один до одного. На думку позивача, їхня сім'я розпалась остаточно і надії на примирення немає, шлюб носить формальний характер.
При винесенні рішення суду просить прізвище не змінювати.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 27.05.2022 року відповідачу був наданий строк, на подачу відзиву на позовну заяву. Про розгляд даної справи відповідач повідомлявся належним чином за адресою реєстрації.
Відповідач у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав.
За таких обставин, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело прав. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Отже принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки сімейні стосунки між сторонами не склалися, подружні відносини сторонами не підтримуються, за вказаними позивачем обставинами збереження шлюбу неможливе, тому шлюб необхідно розірвати.
Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, та у зв'язку із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, оскільки є інвалідом другої групи, судовий збір у розмірі 992,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22.10.2003 р. Степанківською сільською радою Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 12 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 , прізвище залишити “ ОСОБА_4 ”.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. судового збору.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов