печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15897/22-к
01 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
особи відносно якої подано клопотання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказано, що Печерським УП ГУ НП України у м. Києві на підставі Червоної картки НЦБ Інтерпол №2020/17298 від 05.03.2020 у порядку ст. ст. 208, 582 КПК України 30.06.2022 о 08 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна 1, затримано: ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції у Литовську Республіку для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 182 (шахрайство) Кримінального Закону Литовської Республіки. За вчинення вказаного злочину передбачається максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.
Генеральною прокуратурою Литовської Республіки видано 18.02.2020 Європейський ордер на арешт № 14.3 - 48/20.
Інкримінований ОСОБА_7 злочин за законодавством України відповідає злочину передбаченому ч.2 ст.190 (шахрайство) Кримінального кодексу України та являється екстрадиційним, оскільки передбачає покарання на строк до трьох років позбавлення волі.
Окрім цього, ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції у Російську Федерацію за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч.4 ст.159 КК РФ (замах на шахрайство, вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі або що призвело до позбавлення права громадянина на житлове приміщення). За вчинення вказаного злочину передбачається максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років.
Рішення суду від 24.06.2015, видане Куйбишевським районним судом міста Санкт-Петербург, Російська Федерація.
Інкримінований ОСОБА_7 вказаний злочин за законодавством України відповідає злочину передбаченому ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190 (замах на шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу України та є екстрадиційним, оскільки передбачає покарання на строк до 12 років позбавлення волі.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 не закінчився.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив його задовольнити.
Особа відносно якої подано клопотання та його захисники просили у задоволенні клопотання відмовити. Зазначили про відсутність рішення в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, а також Європейського ордеру на арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Печерським УП ГУ НП України у м. Києві на підставі Червоної картки НЦБ Інтерпол №2020/17298 від 05.03.2020 у порядку ст. ст. 208, 582 КПК України 30.06.2022 о 08 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна 1, затримано: ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який розшукується іноземною державою.
Статтею 1 КПК України визначено складові частини Кримінального процесуального законодавства України, до яких належать відповідні положення Конституції України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цей Кодекс та інші закони України.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 КПК України, при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.
Згідно з вимогами ст. 1 Європейської Конвенцією про видачу правопорушників - Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
Частина 2 ст. 585 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Вирішуючи питання про застосування тимчасового арешту, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тимчасового арешту.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, характеризуючі дані щодо особи ОСОБА_7 та доводи адвокатів, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить висновку про доцільність застосувати до громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати виконувати обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, строком до 05.08.2022, або до вирішення Печерською окружною прокуратурою міста Києва питання щодо його видачі (екстрадиції), а саме: прибувати на виклики прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Враховуючи викладене, керуючись Європейською Конвенцією про видачу правопорушників, ст.ст. 376, 583, 585 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, строком до 05.08.2022, або до вирішення Печерською окружною прокуратурою міста Києва питання щодо його видачі (екстрадиції), а саме:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1