Справа № 752/4286/22
Провадження № 1-кс/752/1612/22
Іменем України
19 травня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнотичі Сосницького району Чернігівської області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42022100000000130, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, з урахуванням обставин кримінального провадження №42022100000000130 від 13.04.2022, мотивів, викладених у клопотанні, та долучених до останнього доказів, слідчий за погодженням у прокурором просив слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 годину 00 хвилин наступного дня залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, між цим, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України та зазначені слідчим у прохальній частині клопотання.
В обґрунтування винесеного на розгляд слідчому судді клопотання орган досудового розслідування зазначає, що слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000130, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.03.2022, у місті Києві виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Так, у період з 16.03.2022 по 27.04.2022 ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, у тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою цифрового обчислювального пристрою - ноутбука, що перебував у його розпорядженні, та який мав доступ до глобальної мережі Інтернет, здійснював діяння, пов'язані з виправдовуванням, визнанням правомірною, запереченням збройної агресії російської федерації проти України, а також глорифікацією її учасників.
13.05.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Чорнотичі Сосницького району Чернігівської області, українцю, громадянину України, пенсіонеру, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_5 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, ризик, який полягає в можливості останнього переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання наявний, логічний та доведений матеріалами кримінального провадження, зокрема як такий, що пов'язаний із запереченням збройної агресії російської федерації в умовах воєнного стану, а за віком підозрюваний ОСОБА_5 має можливість без будь-яких обмежень пересуватися на території України та виїхати за межі України, тому інші запобіжні заходи окрім домашнього арешту в нічний час не здатні забезпечити належну процесуально поведінку підозрюваного.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в останньому.
Сторона захисту в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечувала в повному обсязі, зазначаючи про те, що з моменту оголошення ОСОБА_5 підозри на останнього і так покладаються обов'язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України. Порушувати свої обов'язки як підозрюваного підзахисний не має наміру, ризики, наведені прокурором, не обґрунтовані, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, знищувати докази не буде, ризики впливати не експертів нічим не підтверджені, вчиняти інше кримінальне провадження підозрюваний також не має намірів, тому клопотання не підлягає задоволенню, і з підстав того, що органом досудового розслідування наведені ризики не підтверджені доказами.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, зокрема - висновком спеціаліста за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи від 11.04.2022; протоколом обшуку від 27.04.2022, проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого було вилучено ноутбук фірми «Lenovo» модель 80UM, s/n PFMTPGH; протоколом огляду вилученого під час проведення обшуку ноутбуку фірми «Lenovo» модель 80UM, s/n PFMTPGH; іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що докази, які надані слідчим в обґрунтування клопотання, є достатніми для обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 .
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави слідчому судді вважати, що ризик, наведений слідчим у клопотанні, що полягає у спробах підозрюваного переховуватись від органів прокуратури або суду хоча і вірогідний, однак малоймовірний, враховуючи літній вік особи підозрюваного.
Необхідно зазначити й про ті ризики, які виникли під час діє воєнного стану на території України.
В умовах найкризовішої ситуації в Україні, завданням, передбаченим ст. 2 КПК України, яке покладається на органи державної влади України, органи досудового розслідування, прокуратури та суду, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду, що передбачає собою дотримання процесуальних строків і прийняття відповідних процесуальних рішень у разі їх закінчення.
Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 - 2022 від 03.03. 2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану одночасно із проявами збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, також по суті є ризиками, які у разі будь-яких непередбачуваних дії на території України, під час яких контроль органів досудового розслідування чи процесуального керівництва може бути зменшений, як наслідок вказані обставини можуть вплинути на належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому мають бути враховані під час при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що найбільш сприятливим запобіжним заходом, який буде забезпечувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , з урахування обставин вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного буде застосування до останнього особистого зобов'язання із покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 309, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання залишити без задоволення.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування до 12 липня 2022 року.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
6. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
8. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1