15 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7014/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.)
у справі № 280/7014/21
за позовом ОСОБА_1
до Голови Запорізької обласної ради Жук Олени Юріївни
про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Запорізької обласної ради Жук Олени Юріївни, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Запорізької обласної ради №7-р від 05.02.2021 «Про проведення перевірки діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження винесено з перевищенням владних повноважень, оскільки до повноважень голови обласної ради не віднесено створення будь-яких комісій, в тому числі, комісій для перевірки діяльності комунальних підприємств. Також персональний склад комісії з перевірки діяльності КНП «ОІКЛ» ЗОР не відповідає положенням чинного законодавства України.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 провадження в адміністративній справі закрито відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку з тим, що позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами, які мають розглядатись за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правомірності спірного розпорядження про проведення перевірки діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за період з 01.09.2020 по 01.02.2021 з питань дотримання умов контракту (трудового договору) з його директором ОСОБА_1 , а посада керівника комунального закладу не відноситься до посади публічної служби, тому суд дійшов висновку , що даний спір не є публічно-правовим, а стосується трудових відносин і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що визначений у цій справі суб'єктний склад та предмет спору свідчать про юрисдикційну належність даного спору адміністративному суду. Також скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення трудових прав позивача, з цього приводу вказує, що за результатами перевірки, призначеної спірним розпорядженням, Головою Комісії з перевірки діяльності КНП «ОІКЛ» ЗОР подано Голові Запорізької обласної ради службову записку, в якій запропоновано направити копію Акту перевірки діяльності КНП «ОІКЛ» ЗОР разом з долученими до нього документами до ГУНП в Запорізькій області та прокуратури Запорізької області. Акт перевірки діяльності КНП «ОІКЛ» ЗОР покладено в основу кримінального провадження. Скасувати Розпорядження Голови Запорізької обласної ради № 7-р від 0:5.02.2021 в межах кримінального провадження ОСОБА_1 не має можливості, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Проте, скасування розпорядження Голови ЗОР про проведення перевірки діяльності КНП «ОІКЛ» ЗОР свідчитиме про недопустимість доказів, зібраних на підставі цього розпорядження. Отже, звернення позивача до адміністративного суду не спрямоване на захист його трудових прав, у зв'язку з чим даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану, вважає, що суду першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач оскаржує спірне рішення саме з метою відновлення порушених його трудових прав, наведені позивачем доводи є такими, що мають ознаки суперечливої поведінки.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В такому випадку суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.1 ст.239 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1); спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.2).
Відповідно до ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).
Також за визначенням в ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Зміст вказаних правових норм дає підстави для висновку, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій. При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
При цьому є недостатнім поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його рішення, дії чи бездіяльність.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є не тільки суб'єктний склад правовідносин, а і предмет спору та характер спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду про оскарження розпорядження голови Запорізької обласної ради від 05.02.2021 № 7-р «Про проведення перевірки діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» визначено те, що результати перевірки, яка проведена на підставі цього розпорядження голови Запорізької обласної ради від 05.02.2021 № 7-р, покладено в основу рішення Запорізької обласної ради від 29.07.2021 № 68 «Про звільнення ОСОБА_1 , директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, та припинення укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії».
За змістом вказаного розпорядження Запорізька обласна рада, керуючись ст. 17, п. 18 ч.6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 5 ст. 24 Господарського кодексу України, рішенням обласної ради від 30.08.2018 №19 «Про затвердження прядку проведення перевірок діяльності комунальних підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області», враховуючи листи Запорізької обласної прокуратури від 05.02.2021 №09/1-159 вих. 21 та Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 05..022021 №970/02/6-2021, а також, враховуючи, що за фактом пожежі, яка мала місце 03.02.2021 на території комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради та яка призвела до загибелі людей, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області розпочато кримінальне провадження №129210820500000097 від 04.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 270, ч.2 ст. 272 Кримінального кодексу України на підставі доповідної записки заступника начальника управління з питань соціально-економічного розвитку та бюджету виконавчого апарату обласної ради Волкової Н.Є. від 05.02.2021 №0547/01-16 вирішила провести перевірку діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі- Підприємство) за період з 01.09.2020 по 01.02.2021 з питань дотримання умов контракту (трудового договору) з його директором ОСОБА_1 » (а.с. 8).
Отже, між позивачем та Запорізькою обласною радою мали місце трудові правовідносини, які припинилися зазначеним вище рішенням від 29.07.2021 № 68, прийнятим, за результатами перевірки, що була проведена на підставі оскаржуваного у цій справі розпорядження від 05.02.2021 № 7-р. Будь-яких інших правовідносин між Запорізькою обласною радою та, як наслідок, головою Запорізької обласної ради і позивачем не виникало.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що фактично позивач звернувся до суду з метою захисту своїх трудових прав.
Посада директора комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради не є публічною службою в розумінні пункту 17 статті 4 КАС України, відтак, між позивачем і Запорізькою обласною радою виник трудовий спір.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Стосовно посилання позивача на те, що акт перевірки діяльності комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради покладений в основу кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства. Адміністративні суди не повноважні давати оцінку законності процедури збирання доказів, які в подальшому можуть бути використані при розгляді кримінальної справи. В протилежному випадку це було б опосередкованим втручанням адміністративного суду в кримінальне судочинство.
За встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а стосується трудових відносин, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права.
Передбачені ст.320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.311, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 280/7014/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко