Справа № 605/197/22
Іменем України
"19" липня 2022 р. Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №2 (м. Підгайці) відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465473 від 18 червня 2022 року громадянин ОСОБА_1 у вищевказаний день близько 23 години 15 хвилин в м. Підгайці по вул. Міцкевича Тернопільського району Тернопільської області, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN CADDY», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат якого становив 0,92 % проміле алкоголю, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Змістом ч.1 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, мотивуючи тим, що з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки, він був не згідний, так як алкогольних напоїв не вживав, а випив лише одне безалкогольне пиво. Про свою незгоду з результатом огляду та про те, що він випив лише одну пляшку безалкогольного пива, він зазначав працівникам поліції. Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівники поліції йому не давали підписувати, при цьому вони не забезпечили йому проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Його зупинили працівники поліції під час комендантської години. При оформленні матеріалів, працівники поліції, не роз'яснювали його права.
В судовому засіданні захисник Рибачок А.М. просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, мотивуючи тим, що працівниками поліції всупереч вимогам Інструкції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, не роз'яснювався порядок проходження такого огляду, а також порушено конституційні права ОСОБА_1 , якому не роз'яснювали його права. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме приладом (його назву, інші ідентифікуючі ознаки) проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які б давали працівникам поліції підставу для проведення йому огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На підтвердження вчиненого правопорушення, працівником поліції, до матеріалів справи додано відеозаписи, які містяться на DVD-R диску, результат тестування на алкоголь №325 від 18 червня 2022 року, який є додатком до вищевказаного протоколу, а також сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Рибачка А.М., дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч.ч.1-5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року (надалі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
За змістом п.10 Розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника про не забезпечення поліцейським проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, знайшло своє підтвердження під час розгляду вказаної справи.
Так, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який міститься на DVD-R диску видно, що ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом, при цьому був зупинений працівниками поліції. На пропозицію працівника поліції, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу “Драгер”, результат якого становив 0,92% проміле алкоголю. На вказаному відеозаписі не зафіксовано згоди водія з результом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструції), у якому б був відображений результат огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, а також згода ОСОБА_1 з результатами такого огляду, що дає суду підстави, у сукупності із наданими останнім та його захисником, в судовому засіданні, поясненнями, вважати, що останній не був згідний з показами газоаналізатора.
У графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465473 від 18 червня 2022 року, ОСОБА_1 зазначив, що випив 1 пиво, при цьому з пояснень останнього даних ним в судовому засіданні, встановлено, що це пиво було безалкогольне, але він у поясненні цього не конкретизував, лише говорив про це працівникам поліції.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В даному випадку достовірно встановити зміст пояснень ОСОБА_1 , які він мав намір написати у протоколі про адміністративне правопорушення, не представляється за можливе, оскільки відеофіксація правопорушення, яка була здійснена одним коротким фрагментом, а не безперервно з моменту початку виконання службових обов'язків і до їх завершення, здійснена працівником поліції з порушенням вищезазначених вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Жодних доказів, які б спростовували пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані ним в судовому засіданні, суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Встановлено, що суть адміністративного правопорушення зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи, а також диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом настає за умов керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
З врахування зазначеного вище, суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції, а тому є недійсним.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є недоведеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).
На підтвердження наведеного, суд вважає за необхідне, зіслатися на зміст частини другої ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, та частини першої ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Хоча приписи КУпАП не передбачають такої форми рішення, як обвинувальний вирок суду, саме постанова про накладення адміністративного стягнення за своєю правовою природою є тотожним процесуальним документом.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції “з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням”.
Таким чином, беручи до уваги те, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення, за яке передбачене покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд вважає за необхідне застосовувати стандарти Європейського Суду з прав людини, притаманні кримінальному провадженню.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом ”поза розумним сумнівом”, зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку.
При цьому, суд звертає увагу на те, з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах “Малофєєва проти росії” (“Malofeyeva v. Russia”, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та “Карелін проти росії” (“Karelin v. Russia” заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Виходячи із вищенаведеного, суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Рибачка А.М., дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 33-35, 130 ч.1, 221, 245, 251, 266, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року, ст.ст.8, 62 Конституції України, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. Горуц