Справа № 603/119/22
Провадження №2/603/87/2022
(заочне)
"12" липня 2022 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 11.03.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 0106_0573, на умовах якого позивач надав, а відповідач отримала суму кредиту у визначеному кредитним договором розмірі - 62 100,00 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 10.03.2026 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами договору. АТ «Ощадбанк» свої зобов'язання згідно договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач скористалася наданим кредитом, проте взяті на себе зобов'язання не виконувала належним чином, у зв'язку з чим станом на 16.12.2021 року заборгованість перед банком становить 68 691,83 грн, у тому числі: 55 477,27 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 12 834,82 грн - проценти за користування кредитом; 110,14 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу; 73,98 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по процентах; 33,62 грн - інфляційні втрати від простроченої суми по основному боргу; 162,00 грн - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості по процентах.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача зазначений розмір заборгованості за кредитним договором, а також 2 481 грн сплаченого судового збору.
Представник АТ «Ощадбанк» не забезпечили явку представника у судове засідання, звернувшись з клопотанням про розгляд справи у відсутності їхнього представника.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалою суду від 12.07.2022 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом установлено такі обставини.
11.03.2021 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 0106_0573, відповідно до умов якого відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано кредит у розмірі 62 100,00 грн на строк до 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 10.03.2026 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору, зі сплатою фіксованих відсотків у розмірі 56% річних.
Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом , що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором. У випадку настання терміну повернення кредиту, у зв'язку із настанням обставин, передбачених пп. 3.10.2.1 та 3.10.2.2 цього договору, нарахування процентів по кредиту припиняється з наступного дня після настання такого терміну (п .п 2.4.1, 2.4.2 договору).
За порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу (п. 8.3).
Згідно п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1035,00 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітнім, починаючи з квітня 2021 року, шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом, та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором.
Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 16.12.2021 року заборгованість перед банком становить 68 691,83 грн, у тому числі: 55 477,27 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 12 834,82 грн - проценти за користування кредитом; 110,14 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу; 73,98 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по процентах; 33,62 грн - інфляційні втрати від простроченої суми по основному боргу; 162,00 грн - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості по процентах.
Відповідно до п. 3.9.3.2 кредитного договору дострокове повернення кредиту за ініціативою банку відбувається у разі прострочення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів.
Крім того сторони погодили зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв'язку з настанням відкладальних обставин, зокрема у разі прострочення виконання зобов'язань позичальником за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів (п. 3.10.2.2 )
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Такі проценти є мірою відповідальності боржника за прострочення зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, і можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України (висновок Верховного Суду у справі № 5017/1987/2012 від 5.03.2019 року п. 48).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 4.02.2020 року у справі №912/1120/116 (п. 6.28) зазначила, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов'язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачу було надано кредит у розмірі 62 100,00 грн, строк кредитування - 60 місяців.
23.02.2022 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, і, як убачається з позову, позивач скористався правом дострокового повернення кредиту, передбаченого п. 3.9.3.2, що також передбачено ст. 1049 ЦК України.
Проте згідно наданого розрахунку заборгованості, вимоги про стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів та втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом відповідно до ст. 625 ЦК України розраховані станом на 16.12.2021 року, як і проценти за ст. 1048 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог про стягнення заборгованості в розмірі 110,14 грн, 73,98 грн, 33,62 грн та 162,00 грн, що нараховані позивачем як складові заборгованості згідно ст. 625 ЦК України, слід відмовити. При цьому суд виходить з того, що 3% річних та інфляційні втрати не можуть нараховуватися одночасно з процентами згідно договору за ст. 1048 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 68312 грн, що становить у тому числі: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 55 477,27 грн; проценти за користування кредитом - 12 834,82 грн; а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, а також нею не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2467 грн (68312 х 2481/68691,83), пропорційно до задоволеної частини вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 599, 625, 627, 631, 1054 ЦК України, суд,
ПозовАкціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) заборгованість за кредитним договором № 0106_0573 від 11.03.2021 року в сумі 68312 (шістдесят вісім тисяч триста дванадцять) грн 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк» судові витрати по справі в сумі 2467 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Ощадбанк», місцезнаходження: Володимирська, 27, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 09322277.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 18.07.2022 року.
Головуюча суддя Ю. Г. Гудкова