Справа № 453/525/22
№ провадження 2/453/315/22
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/
19 липня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Брони А.Л.,
секретаря судового засідання Бендеш А.І.
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
27.05.2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» в особі представника Балагурак В.В. звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12 738 грн. 84 коп. за кредитним договором № б/н від 14.09.2012 року та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Разом із позовною заявою представником позивача ОСОБА_2 було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 09.06.2022 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Розгляд справи відбувся 19.07.2022 року без учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 (далі - Позичальник) звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 14.09.2012 року.
14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (скорочена назва - ПАТ КБ «Приват Банк») на Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (скорочена назва - АТ КБ «Приват Банк»).
Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Під час укладення Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до виявленого бажання, Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14 921 грн. 72 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
АТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.12.3 погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі Договору.
Позичальник не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням, що має відображення у розрахунку порушення умов кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.09.2020 року.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів Позичальника та відповідача у справі, де в якості адреси реєстрації зазначено с. Корчин, Сколівського району, Львівської області.
За змістом ч.2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст. 1281 ЦК України).
На виконання вимог вищевказаної норми закону, позивачем 12.02.2021 року була направлена претензія кредитора до Сколівської державної нотаріальної контори та 23.02.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого Позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися, а спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приват Банк».
Таким чином, на думку позивача, відповідач - ОСОБА_1 , прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого Позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.
01.07.2021 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але жодних дій на погашення заборгованості не було вчинено.
Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним Договором № б/н від 14.09.2012 року становить - 12 738 грн. 84 коп., яка складається з наступного:
12 738 грн. 84 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;
12 738 грн. 84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
0,00 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нараховано комісії.
Таким чином позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме протягом шести місяців від дня відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У ході судового розгляду встановлено, що 14.09.2012 року ОСОБА_3 було підписано Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, внаслідок чого він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До заяви банк додав Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті www.privatbank.ua.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ( www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), про що у додатках надано копії сторінок виписки та копії сторінок статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором, приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговувався позичальник.
Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
У відповідності з ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм: можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтериет/SMS- ресурс.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України, передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Позичальника, дія Договору підтверджується фактом користування Позичальником картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до виявленого бажання, Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14 921 грн. 72 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
АТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.12.3, погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі Договору.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Позичальник порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч.1 cт. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в судовому засідання, Позичальник своєчасно не погасив наявну у нього заборгованість, що має відображення у розрахунку порушення умов кредитного договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник ОСОБА_3 помер, що підтерджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.09.2020 року виконавчим комітетом Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області згідно актового запису № 15.
У зв'язку із порушеннями зобов'язань Позичальника за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на день його смерті утворилася заборгованість в сумі - 12 738 грн. 84 грн., з яких:
12 738 грн. 84 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;
12 738 грн. 84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
0,00 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нараховано комісії.
Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як в результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.
Згідно довідки № 461/02-22, виданої 20.10.2020 року Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області, ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав до дня смерті в АДРЕСА_1 . Заповіту в Корчинській сільській раді Сколівського району Львівської області не складав.
Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної Сколівською державною нотаріальною конторою Стрийського району Львівської області, відповідач ОСОБА_1 , 1994 року народження, подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у такій, що інших спадкоємців, крім нього, немає.
Таким чином, з огляду на наведену обставину, суд приходить до висновку, що відповідач у справі ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .
За змістом ч.2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).
На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 04.02.2021 року була направлена претензія кредитора за вих. №SAMDN51000132776956 до Сколівської державної нотаріальної контори про невиконані договірні зобов'язання позичальника ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно листа завідувача Сколівською державною нотаріальною конторою №123/01-16 від 18.02.2022 року, як відповідь на вказану вище претензію, вбачається, що 20.10.2020 року Сколівською державною нотаріальною конторою Львівської області була заведена спадкова справа №223/20 після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою спадкоємця ОСОБА_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як вбачається з листа претензії № SAMDN51000132776956 від 17.09.2021 року, позивач пред'явив свої вимоги про стягнення заборгованості до відповідача, яким станом на час розгляду справи жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, вчинено не було.
Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , і що саме він прийняв спадщину в порядку, передбаченому чинним законодавством, виходячи з позиції Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якої спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
За змістом ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі та таким при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 481 грн 00 коп., суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в зазначеному розмірі з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 204, 207, 526, 530,610, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1218, 1219, 1269, 1270, 1281, 1282 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 14.09.2012 року в сумі 12 738 (дванадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , львівська область, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя