ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
19.07.2022Справа № 910/1410/22
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 190 109,10 грн.,
Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 190 109,10 грн. вартості нестачі вугілля.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 залишено без руху позовну заяву, надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві.
Зазначена ухвала суду була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0105492026510 на адресу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", зазначену в позовній заяві, яка є ідентичною із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за №0105492026510 було вручено від 18.02.2022, про що здійснено відмітку від 18.02.2022: "Відправлення вручено: за довіреністю".
Крім того, на адресу суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення за №0105492026510, з якого вбачається, що позивачем 17.02.2022 по зазначеній адресі отримано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у даній справі.
Відповідно до положень частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За таких обставин, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви було 28.02.2022.
01.07.2022 на електронну пошту суду від Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" надійшло клопотання, в якому позивач просить продовжити строки для усунення недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору.
Розглянувши матеріали позовної заяви та клопотання позивача, суд вбачає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до частини 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відомостями системи Діловодства спеціалізованого суду підтверджено, що клопотання надійшло 01.07.2022 електронною поштою на офіційну електронну адресу Господарського суду міста Києва та не містить електронного цифрового підпису, про що відділом автоматизованого документообігу суду здійснено відповідну примітку на роздрукованому примірнику клопотання.
Статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах (стаття 6 вказаного Закону).
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.
Таким чином, щоб мати статус оригіналу документа офіційного характеру, подане позивачем, через електронну пошту, клопотання повинне бути скріплене електронним цифровим підписом.
Оскільки клопотання було подано через електронну пошту та не скріплено електронним цифровим підписом, то вказане клопотання не вважається таким, що підписано позивачем або його представником.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Як вбачається із клопотання позивача, вказаний документ є сканкопією та не може вважатися таким, що підписане позивачем або його представником, оскільки не містить власноручного підпису уповноваженої особи позивача, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з цим, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд звертає увагу, що саме таким обмеженням є строки, які встановленні Господарським процесуальним кодексом України.
Зокрема, частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом з цим, частиною 2 вказаної статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 № 925/125/14.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на те, що клопотання позивача від 01.07.2022, яке надійшло на електронну пошту суду повертається її заявнику без розгляду, оскільки воно не містить електронного цифрового підпису, наявні у позовній заяві недоліки у визначений судом строк позивач станом на 19.07.2022 не усунув, будь-яких інших заяв або клопотань щодо неможливості виконання вимог ухвали не надав, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Так, з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1.Клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", яке 01.07.2022 електронною поштою надійшло до суду - повернути заявнику без розгляду.
2. Повернути позовну заяву і додані до неї документи заявнику.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Приходько