ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2022Справа № 910/3301/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення 6655,90 грн,
Без виклику представників сторін
У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 6655,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 13.10.2021 у м. Маріуполь по вул. Шевченко сталось ДТП за участі автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується європротоколом від 13.10.2021 та повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 14.10.2021. Внаслідок ДТП автомобілю марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра», останньою здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9255,90 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон», на підставі полісу №АР/1764336, відповідно до якого франшиза становить 2600 грн. 02.01.2020 між ПрАТ «СК «Саламандра» та ТОВ «Маркс.Капітал» було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020, на підставі якого ТОВ «Маркс.Капітал» набуло право вимоги до ПрАТ «СК «Еталон» по страховій справі №0036650.10.21/1 на суму 6655,90 грн. Так, позивачем 06.12.2021 було направлено вимогу до відповідача про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації», яку було отримано останнім 21.12.2021, проте відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 6655,90 грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.05.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.05.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 09.06.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 03.06.2022.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.05.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, під'їзд 2.
Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 02.05.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492223065.
Проте, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.03.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного «Каско міні» №S152.162000 (далі - Договір страхування), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії - до 22.03.2022, франшиза - 0,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, повідомлення про ДТП, що має ознаки страхового випадку, 13.10.2021 у м. Маріуполь по вул. Шевченко сталось ДТП за участі автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Дана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 .
По факту вказаної ДТП водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 13.10.2021.
Як визначено ст.33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи «Електронний Європротокол».
Інформаційна система «Електронний Європротокол» впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017 року. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред'явлених страховику у паперовій формі.
Позивач, на виконання умов Договору №S152.162000 від 23.03.2021 на підставі страхового акту №0036650.10.21/1 від 25.11.2021, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 9255,90 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується наявною копією платіжного доручення №6010 від 03.12.2021.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі калькуляції №0036650.10 від 26.10.2021, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , склала 9255,90 грн.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Так, матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення розрахунку суми страхового відшкодування позивачем враховано п.7.39 Методики та здійснено розрахунок з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до розрахунку коефіцієнту фізичного зносу до справи №0036650.10.21/1 від 13.10.2021 складеного аварійним комісаром Пироговим Д.В. в розмірі 0,5077.
02.01.2020 між ПрАТ «СК «Саламандра» (далі - Клієнт) та ТОВ «Маркс.Капітал» (далі - Фактор) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування (далі - Регресні вимоги).
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Права за Регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній Регресній вимозі за формою наведеною у Додатку №2 до цього Договору. (п.1.3. Договору факторингу)
Сума переданих грошових вимог визначається Сторонами на основі підписаних Актів прийому-передачі документів у Переліках переданих регресних вимог за кожен звітний квартал, згідно п.2.3. цього Договору. (п.1.4. Договору факторингу)
Згідно п.1 Акту прийому-передачі документів №44-04 від 06.12.2021 та п.171 Переліку переданих регресних вимог №04-21 за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 до Договору факторингу, клієнт передав, а фактор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора за регресними вимогами, зокрема до ПрАТ «СК Еталон» на суму 6655,90 грн.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частини 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
Таким чином, позивачем отримано право вимоги страхового відшкодування з відповідача за спірним страховим випадком.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.12.2021 звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування №07424 в сумі 9255,90 грн.
Судом встановлено, що 21.12.2021 відповідачем було отримано вказану вимогу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3601900088137.
Проте, відповідачем вказану вимогу позивача залишено без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Разом з тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/001764336 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон».
З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов'язкового страхування №АР/001764336 був чинний на момент скоєння ДТП (13.10.2021). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130000 грн, розмір франшиза - 2600 грн.
Настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №АР/001764336 обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, визначені полісом розміри лімітів відповідальності та франшизи, вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 6655,90 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію Договору про надання професійної правничої допомоги №02/2022-АБ від 14.02.2022, копію Додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до вказаного Договору, ордер серії ВІ №1086246 від 07.04.2022, копію детального опису робіт (наданих послуг) до Акту надання послуг від 22.04.2022 та копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 22.04.2022 на суму 4000 грн.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36023, Полтавська область, місто Полтава, вул. Колективна, буд. 10, ідентифікаційний код 37686922) матеріальну шкоду в розмірі 6655 (шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн 90 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 18.07.2022
Суддя Я.В. Маринченко