18 липня 2022 року м. Харків справа №917/1704/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Мартюхіна Н.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, м.Кременчук Полтавської області
на рішення господарського суду Полтавської області
ухвалене 16.02.2022р. (повний текст підписано 16.02.2022р.) у м.Полтаві
у справі №917/1704/21 (суддя Безрук Т.М.)
за позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, м.Кременчук Полтавської області
до ОСОБА_1 , м. Кременчук Полтавської області
про стягнення 4427,86грн.
І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, м. Кременчук Полтавської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , м. Кременчук Полтавської області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 4427,86грн. виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом березня-травня 2020р.
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.12.2021р. відкрито провадження у справі №917/1704/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2022р. (повний текст підписано 16.02.2022р.) у справі №917/1704/21 у задоволені позовних вимог Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості було відмовлено.
4. Означене рішення суду обґрунтоване відсутністю в матеріалах справи доказів існування підстав для повернення коштів допомоги, передбачених у п.п.20- п.21 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020р. Суд зазначив, що стягнення перерахованих ОСОБА_1 коштів, які уособлюють собою державні гарантії допомоги по безробіттю на період карантину (за період з 21.03.2020р. до 11.05.2020р.), коли остання мала статус фізичної-особи підприємця, нівелюють саму мету прийняття відповідних нормативних актів, зокрема, Порядку №306, тоді як факт виконання наказу Полтавського обласного центру зайнятості №486 від 22.06.2020р. про надання Відповідачу допомоги по частковому безробіттю на період карантину лише 29.07.2020р., тобто після того як остання припинила підприємницьку діяльність, не впливає на обґрунтованість призначення вказаної допомоги та на правомірність рішення Полтавського обласного центру зайнятості про її виплату.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості, не погодившись з ухваленим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2022р. у справі №917/1704/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що на виконання наказу №486 від 22.06.2020р. Полтавського обласного центру зайнятості вирішено надати Фізичній особі-підприємцю Подобашенко Світлані Іванівни допомогу по частковому безробіттю на період карантину за період з 21.03.2020р. до 11.05.2020р., означені кошти були перераховані платіжним дорученням №1890 від 29.07.2020р. Своєю чергою, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Фізична особа-підприємець Подобашенко Світлана Іванівна припинила підприємницьку діяльність з 21.07.2020р., а отже підстав для отримання нею вказаної допомоги, оскільки вона втратила статус підприємця, не було. Відтак, оскільки допомога отримана Відповідачем з порушенням Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020р., тобто незаконно, є підстави для стягнення означеної суми допомоги.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:
7. ОСОБА_1 в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 26.05.2022р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Мартюхіна Н.О.
9. Ухвалою від 21.06.2022р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/1704/21, а ухвалою суду від 01.07.2022р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином (Позивачу - на зазначену в апеляційній скарзі електронну адресу: cz1651@czpoltava.gov.ua, Відповідачу - на поштову адресу: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за відсутності інших засобів зв'язку).
10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Мартюхіна Н.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
11. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
12. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 24.05.2006р. (а.с.73).
13. Відповідно до наказу №1 від 21.03.2020р. «Про зупинення діяльності на період дії карантину» Фізична особа-підприємець Подобашенко Світлана Іванівна зупинила діяльність з 21.03.2020р. (а.с.7), тоді як згідно з наказом №2 від 12.05.2020р. «Про відновлення діяльності» остання відновила діяльність з 12.05.2020р. (а.с.8).
14. На підставі ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку №306 Фізична-особа підприємець Подобашенко Світлана Іванівна звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою №4 від 18.06.2020р. про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку із зупиненням діяльності з 21.03.2020р. до 12.05.2020р. (а.с.44).
15. Наказом Полтавського обласного центру зайнятості №486 від 22.06.2020р. вирішено надати Фізичній-особі підприємцю Подобашенко Світлані Іванівни допомогу по частковому безробіттю на період карантину за період з 21.03.2020р. до 11.05.2020р. (а.с.а.с.49-57).
Платіжним дорученням №1890 від 29.07.2020р. (а.с.59) Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості перерахував ОСОБА_1 4427,86грн. допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період березень-травень 2020р.
16. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості було встановлено, що Фізична-особа підприємець Подобашенко Світлана Іванівна припинила підприємницьку діяльність з 21.07.2020р., а відтак листами №704/16/50/2-21 від 24.06.2021р. та №16/50/783-21 від 22.07.2021р. (а.с.а.с.61, 62) звернувся до останньої про повернення коштів у сумі 4427,86грн., оскільки на момент їх виплати ОСОБА_1 вже втратила статус фізичної особи-підприємця.
17. Вказані в п.п.12-16 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
18. Своєю чергою, враховуючи неповернення ОСОБА_1 суми отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період березень-травень 2020р. в розмірі 4427,86грн., Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення такої суми отриманої допомоги, безпідставно, на його думку, набутої Відповідачем.
19. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів, зокрема, Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020р. (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
VІ. Оцінка апеляційного суду:
20. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
21. Сутність розглянутого спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового повернення отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період березень-травень 2020р. в розмірі 4427,86грн. на підставі Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020р.
22. Беручи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов'язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням норм Цивільного кодексу України та законодавства у сфері надання соціальних виплат при частковому безробіттю, зокрема, на період дії карантину.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
23. Відповідно до ч.5 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції Закону України № 553-IX від 13.04.2020р.; із змінами, внесеними згідно із Законом України №591-IX від 13.05.2020р.) виплата працівникам або фізичній особі-підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.
Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначено Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №306 від 22.04.2020р. (зі змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України №453 від 03.06.2020р.).
24. Приписами п.2 Порядку №306 встановлено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам-підприємцям, для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.
Згідно з п.15 Порядку №306, перерахування коштів фізичній особі-підприємцю, який є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.
25. Відтак, як вірно встановлено місцевим судом, на час звернення із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та період зупинення діяльності з 21.03.2020р. до 12.05.2020р. Відповідач мала статус фізичної-особи підприємця, а отже відповідно до ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку №306 мала право на відповідні виплати.
26. Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги за своїм змістом відтворюють позицію викладену Скаржником у позовній заяві та яка отримала детальну правову оцінку в оскаржуваному рішенні суду, тоді як конкретних аргументів про те, у чому саме полягає згадуване Скаржником у якості підстав для скасування такого рішення порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить. Такі доводи Скаржник наводить лише за змістом пояснень до апеляційної скарги, які не тільки не направлялись на адресу Відповідача, але і через їх подання поза межами строку на апеляційне оскарження, опосередковане цими поясненнями фактичне доповнення апеляційної скарги за змістом ч.ч.1, 2 ст.266 Господарського процесуального кодексу України не беруться апеляційним судом до уваги та в порядку ст.118 цього Кодексу залишаються без розгляду (про що також зауважувалось в ухвалі суду від 21.06.2022р.).
27. Апеляційний суд також підтримує висновки місцевого суду щодо юрисдикції цього спору в контексті правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018р. у справі №14-144цс18, яка стосується аспектів розмежування компетенції між цивільним та господарським судочинством. Разом із цим, додатково, зважаючи на статус Позивача як державного органу та відсутність договірних відносин між сторонами спору, наголошує, що у спірних прововідносинах Відповідач не перебуває у підпорядкуванні Позивача та останній не здійснює щодо нього функцій суб'єкта владних повноважень, що усуває підстави віднесення цього спору й до адміністративної юрисдикції.
Дійсно, за своєю суттю стягувана Позивачем сума виплаченої допомоги опосередковує виключно майновий аспект компенсації держави втручання у майнові інтереси, зокрема, Відповідача як підприємця (щодо періоду компенсацій з 21.03.2020р. до 12.05.2020р.) у формі запровадження (втручання) карантинних заходів, що підпадає під регулювання ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. Крім того, висновок про цивільно-правовий, а не адміністративний, характер спірних правовідносин підтверджується застосовністю до таких відносин приписів кондиційних норм Глави 83 Цивільного кодексу України, положення ст.1215 якої безпосередньо регламентують розглядуваний випадок.
28. Відтак, судом першої інстанції, на підставі повно встановлених обставин, здійснений правильний висновок про відсутність передбачених законодавством підстав для повернення наданої за період березень-травень 2020р. Відповідачеві допомоги, адже подальше (після визначеного строку компенсації та ухваленого рішення про надання допомоги) припинення статусу підприємця не визначено у якості підстав для повернення коштів ані за змістом ч.6 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», ані положеннями затвердженого на виконання ч.9 цієї статті Кабінетом Міністрів України Порядку №306 від 22.04.2020р. Так, Скаржником не тільки не доведена, але й не визначалось у якості підстав позовних вимог недостовірність представлених Відповідачем відомостей і документів, які були підставою для ухвалення рішення (доказів скасування якого також не надано) про надання допомоги, що передбачено у якості підстави для повернення коштів згідно з п.21 Порядку №306.
29. Колегія апеляційного суду звертає увагу, що недоведена недобросовісність Відповідача (так само, як і розрахункова помилка щодо самої суми виплаченої допомоги) щодо наданих документів та відомостей разом із заявою про надання допомоги №4 від 18.06.2020р., достовірність яких (відповідність всім визначеним діючим у відповідний період вимогам законодавства критеріям для виникнення права на отримання допомоги), підтверджується матеріалами справи, у сукупності із обставинами надання допомоги (зупинення підприємницької діяльності у період з 21.03.2020р. до 12.05.2020р., що унеможливило отримання доходів через запровадженні державою карантинні заходи) унеможливлює повернення такої допомоги в силу приписів п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України.
30. Наразі, спрямованість позовних та апеляційних вимог на примушення до повернення наданої допомоги за відсутністю визначених законодавством підстав такого повернення, унеможливлює задоволення таких позовних вимог в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України , адже суд не вбачає порушень прав та інтересів Позивача з боку Відповідача.
31. Враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.
32. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, м. Кременчук Полтавської області на рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2022р. (повний текст підписано 16.02.2022р.) у справі №917/1704/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2022р. (повний текст підписано 16.02..2022р.) у справі №917/1704/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, м.Кременчук Полтавської області.
4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2022р.
Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя Н.О. Мартюхіна