про залишення заяви без руху
Справа № 495/4879/22
Номер провадження 2-о/495/108/2022
14 липня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту народження дитини, -
13.07.2022 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла вказана заява.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 318 ЦПК України, з огляду на наступне.
При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннями статей 175 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявниця ОСОБА_1 не вказує у заяві заінтересованих осіб, на права і обов'язки яких може вплинути рішення суду про встановлення факту народження та суб'єктивні права та обов'язки яких мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявника.
У відповідності до п. 7 Постанови Верховного Суду України №7 від 31.05.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Як вбачається із копії медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 30 червня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина РФ серії НОМЕР_2 , виданим 20.04.2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину чоловічої статі року.
При цьому, статтею 4 Конституції України передбачено в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
У поданій заяві не вказано, які юридичні наслідки породжує встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України для громадянина Російської Федерації.
Згідно ч.3 ст.317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Подана заява ОСОБА_1 не містить даних про те, хто є батьком народженої дитини.
Згідно ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.
Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право на доступ до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що подальший рух заяви неможливий, у зв'язку з чим заявнику слід надати строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені заявником шляхом:
-зазначенням у заяві заінтересованих осіб, на права і обов'язки яких може вплинути рішення суду про встановлення факту народження та суб'єктивні права та обов'язки яких мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявника;
-наданням до заяви доказів підтвердження того, що заявниця зверталася до органів реєстрації зазначенням у заяві, які юридичні наслідки породжує встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України для громадянина Російської Федерації.
-зазначенням у заяві даних про особу, яка є батьком народженої дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 318, 305, 306, 353 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту народження дитини - залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що в разі якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги зазначені в ухвалі, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://bd.od.court.gov.ua/sud1505/gromadyanam/csz/.
Ухвала може бути оскаржена в частині сплати судового збору до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.О.Боярський