Справа № 495/4313/22
07 липня 2022 року м. Білгород- Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород - Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 302 168 від 23.06.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 23.06.2022 року о 14 годині 00 хвилин знаходячись в торгівельному павільйоні «Beer On» за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював продаж алкогольного пива на розлив, без відповідної ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 статті 164 КУпАП.
В судове засідання призначене 07.07.2022 року ОСОБА_1 не з'явився. Однак від представника ОСОБА_1 - адвоката Царенко Олександра Олександровича надійшло клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та через відсутність належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Царенко Олександра Олександровича, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти, діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, то мають цільову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування,а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, з досліджених судом матеріалів справи судом встановлено, що поліцейським Ст. ДОП СДОП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ТюпаВіталієм Миколайовичем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що у приміщенні торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалася господарська діяльність, а саме: відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, інші документи фінансового характеру на придбання продукції, тощо, а також докази того, що торгівельний павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_3 отримував ліцензії на продаж алкогольних напоїв.
Відповідно до суті правопорушення викладеної у протоколі гр. ОСОБА_1 здійснював продаж алкогольного пива на розлив, але у протоколі про адміністративне правопорушення в пункті (місце роботи, посада) зазначено, що він працює за наймом, доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання також не надано.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб'єкт господарювання.
До протоколу не надано доказів того, що дії ОСОБА_1 мають ознаки підприємницької діяльності, а так само в матеріалах справи відсутні докази того, що метою здійснення ОСОБА_1 торгівлі було отримання прибутку, яка є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація алкогольних напоїв, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти.
Також відсутні належні і достатні докази того, що саме ОСОБА_1 систематично, на свій власний ризик здійснював торгівлю алкогольними напоями з метою отримання прибутку, тобто займався господарською діяльністю, оскільки саме такі дії передбачає об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 302 168 від 23.06.2022 року міститься інформація, згідно якої вбачається, що: проведено особистий огляд та огляд речей, передбачені ст. 264 КУпАП, що були у гр-на ОСОБА_1 , та згідно зі статтею 265 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання: 8 (вісім) кегів з під пива ємністю 50 (п'ятдесят) літрів пусті, 2 (два) кега з під пива ємністю 30 (тридцять) літрів, однак норми КУпАП не містять положень, які б регламентували проведення огляду приміщень, а до протоколу про адміністративне правопорушення не додано витягу з ЄРДР, в межах якого міг бути проведений огляд торгівельного павільйону, що ставить під сумнів законність проведення такого огляду та вилучення пустих кегів з під пива, які не є знаряддям чи безпосереднім об'єктом правопорушення.
Згідно приписів статті 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234 1, 234 2, 244 4, 262 і 264 цього Кодексу.
Суд під час розгляду справи зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред'явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі. Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП у даному випадку не утворюється.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Враховуючи все вищевикладене, та, те, що суду не було надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 164, 247, 251-252, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по справі № 495/4313/22 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 23.06.2022 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для тимчасового зберігання: 8 (вісім) кегів з під пива ємністю 50 (п'ятдесят) літрів пусті, 2 (два) кега з під пива ємністю 30 (тридцять) літрів - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: