Постанова від 16.02.2022 по справі 450/526/22

Справа № 450/526/22 Провадження № 3/450/989/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , водій,

за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 108264 від 04.02.2022 року, 04.02.2022 року о 09 год. 15 хв., на а/д Львів -Пустомити - Меденичі 10 км водій ОСОБА_1 маршрутного таксі № 614 здійснив пасажирські перевезення автобусом БАА 079.23 д.н.з. НОМЕР_1 перевозив більше пасажирів ніж передбачено технічною характеристикою т/з в кількості 5 стоячих чоловік, чим порушив постанову КМУ № 1236 зі змінами, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.

Судом встановлено.

Згідно ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2020 року, визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2020 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

У протоколі серії ВАБ № 108264 від 04.02.2022 року, в графі «склад адміністративного правопорушення» поліцейський посилаючись на правову норму, порушення якої ставить у вину ОСОБА_1 зазначив «... чим порушив постанови КМУ № 1236 із змінами...».

Тобто в долученому до матеріалів справи рапорті вказано, зокрема, що ОСОБА_1 «... порушив постанови КМУ № 1236 із змінами...».

Відповідно до п.п. 8 п. 2-2 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: 8) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Однак із наведеного в протоколі про адміністративне правопорушення формулювання є не зрозумілим порушення якої саме норми нормативно-правового акту інкримінується ОСОБА_1 , оскільки поліцейським у протоколі взагалі не зазначено правової норми, а в рапорті не вірно зазначено правову норму за порушення якої складено матеріали справи про адмміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 108264 від 04.02.2022 р., рапорт інспектора СРПП відділу поліції № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Тимань О., копії фотосвітлин автобуса.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.

Суд звертає увагу також на той факт, що долучений до матеріалів справи рапорт інспектора СРПП відділу поліції № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Тимань О., не входить у перелік доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Однак із наведеного в протоколі про адміністративне правопорушення формулювання є не зрозумілим порушення якої саме норми нормативно-правового акту інкримінується ОСОБА_1 , оскільки поліцейським у протоколі взагалі не зазначено правової норми, а в рапорті не вірно зазначено правову норму за порушення якої складено матеріали справи про адмміністративне правопорушення.

Невірне посилання на конкретну норму закону, що обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП свідчить, що дії поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 р. у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich V. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Меtropolitan Сhurch оf Bessarabia V. Моldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено: автомобільним перевізником є фізична або юридична Особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень. Тобто «здійснення пасажирських перевезень» є господарською діяльністю автомобільних перевізників за умови належного документального оформлення такого роду ліцензійної діяльності.

Зі змісту підпункту 8 пункту 2-2 постанови КМ України 09.12.2020 р. № 1236 слідує, що ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу, не є суб'єктом правопорушення у розумінні даної правової норми, оскільки не виконує господарської діяльності в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ПІ, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 26.09.2007 р. № 1184).

ОСОБА_1 як водій автобуса, виконує лише умови трудового договору, а саме здійснює обов'язки водія транспортного засобу, безпосереднє керування транспортним засобом.

Фото-відео фіксація порушень поліцейськими здійснюється лише за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі, але не виключно, які можна закріпити його на форменому .одязі поліцейського. Такі пристрої та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції. Під час фото-відео фіксації за допомогою технічного пристрою автоматично зазначається дата та час такої фіксації.

Фіксування обставин порушення на інші технічні пристрої, які не передбачено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, забороняється.

Копії фотоcвітлин долучених до справи не підтверджують факт перевезення пасажирів ОСОБА_1 04.02.2022 року о 19 год. 15 хв. оскільки вони не містять даних про час та місце фіксації інформації на них, та засобів за допомогою яких така інформація збережена.

В матеріалах справи наявна копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00862-02199-21 від 28.09.2021 р. в якому вказано про кількість місць сидячих 28. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про кількість місць для стояння, оскільки перевезення 50% таких місць як станом на час складання протоколу, так і на сьогодні є дозволеною. Більше того, поліцейським в протоколі, а також матеріалах справи не наведено жодних обставин чи дійсно мало місце перевезення пасажирів понад встановлену законодавцем норму, оскільки не зазначено кількості місць для сидіння та місць для стояння.

Таким чином доказів на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, і які б дозволяли суду на підставі ст. 252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП органом уповноваженим на складання протоколу не надано.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно дост. 62 Конституції Українивсі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

провадження у справі № 450/526/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є. О. Данилів

Попередній документ
105288134
Наступний документ
105288136
Інформація про рішення:
№ рішення: 105288135
№ справи: 450/526/22
Дата рішення: 16.02.2022
Дата публікації: 20.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей
Розклад засідань:
04.12.2025 10:51 Пустомитівський районний суд Львівської області
16.02.2022 09:10 Пустомитівський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАНИЛІВ Є О
суддя-доповідач:
ДАНИЛІВ Є О
правопорушник:
Метріш Андрій Васильович