05 липня 2022 року справа №320/4503/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Костецький Н.В.
секретар судового засідання Іваненко В.І.
представник відповідача Волянський О.Р.
представник третьої особи Дуда П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (вул. К.Левицького, 67, м. Львів, РНОКПП 04056109) до Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” (вул.Пасіки Галицькі, 7, м.Львів, код ЄДРПОУ 03348956) про визнання протиправним та скасування висновку,-
встановив:
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Комунальне підприємство “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати висновок державної аудиторської служби України про результати моніторингу № UА-М-2021-03-16-000047 закупівлі № UА-2020-12-17-004805-b 17.12.2020, яка проведена Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради, та вимогу щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного договору.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Державною аудиторською службою було опубліковано висновок за результатами моніторингу закупівлі UА-2021-03-16-000047. У висновку встановлено, що відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 додатку 2 тендерної документації на підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» Замовник установив вимогу про надання учасниками копій балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період (копії завірені відповідно до норм чинного законодавства). Відповідно до статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Учасники ЛКП «ШРП Личаківського району» та ПП «Паркбуд» в своїх тендерних пропозиціях надали проміжну звітність за 9 місяців 2020 року, однак не надали копії балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період (2019 рік), чим не дотримали вимоги підпункту 4.1 пункту додатку 2 тендерної документації. Однак на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ЛКП «ШРП Личаківського району» та ПП «Паркбуд» як такі, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, допустив їх до аукціону, визнав ЛКП «ШРП Личаківського району» переможцем та уклав з ним договір. Позивач вважає, оскаржуваний висновок відповідача в частині встановлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку є протиправним та підлягає до скасування, оскільки надання учасниками торгів балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2020 року були достатніми для прийняття рішення тендерним комітетом щодо оцінки фінансової спроможності учасників. Відповідно до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. На думку позивача ні вказаним законом, ні іншими нормативно-правововими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Просить суд позовні вимоги задоволити повністю.
Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
10.08.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому повідомляє суд, що доводи, викладені в позовній заяві, є необгрунтованими та безпідставними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. За результатами моніторингу закупівлі UА-2020-12-17-004805-b, відповідач склав висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.04.2021 № 285, де зафіксовано порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922. Під час здійснення моніторингу закупівлі UА-2020-12-17-004805-b, Держаудитслужба аналізувала тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 17.12.2020 № 2ВТ, а також тендерні пропозиції Львівського комунального підприємства «Шляхово- ремонтне підприємство Личаківського району» та приватного підприємства «Паркбуд». За результатами аналізу тендерної документації Держаудитслужба встановила у пункті 5 розділу III Тендерної документації, що позивач встановив для учасників торгів відповідно до статті 16 Закону № 922 кваліфікаційні критерії, зокрема наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 додатка 2 до тендерної документації на підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» позивач установив вимогу про надання учасниками копій балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період. На думку відповідача, позивач, як замовник, на власний розсуд визначив для себе необхідний перелік вимог, які є для нього суттєвими та наявність яких мають підтвердити учасники, які виявили намір взяти участь у закупівлі, що дозволить позивачу як замовнику провести належну оцінку тендерних пропозицій учасників відповідно до вимог Закону № 922. Проте, проаналізувавши тендерні пропозиції учасників торгів Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району» та ПП «Паркбуд», про що зазначено в оскаржуваному висновку від 02.04.2022 № 285, відповідач виявив, що такі учасники торгів у складі своїх тендерних пропозицій надали проміжну звітність за 9 місяців 2020 року, однак не надали копії балансу па звіту про фінансові результати за останній звітний період (2019 рік). Зважаючи на викладене представник відповідача, просить суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Від представника позивача 11.08.2022 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій просить суд задоволити позовні вимоги з підстав заявлених у позовній заяві. Повністю заперечує обставини зазначені представником відповідача у відзиві на позовну заяву. Вважає, що висновок Державної аудиторської служби за результатами моніторингу UА-2020-12-17-004805-b та вимога є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 16.08.2021 задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі третю особу, яка не завляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Комунальне підприємство “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району”
Від представника третьої особи 06.09.2021 до суду надійшло пояснення щодо позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради та відзиву Державної аудиторської служби України у справі №320/4503/21. В поясненні зазначається, що річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним роком, тобто 28.02.2021. Учасник торгів не міг і не повинен був подавати фінансову звітність за цілий 2022 рік, так як кінцевий строк подавання тендерних пропозицій -18.01.2021, тому і третя особа подала наявну в неї звітність за 9 місяців 2020 року. Відтак, доводи позивача про те, що тендерною документацією відповідача не передбачалось надання учасникам фінансової звітності є хибними, оскільки в тендерній документації такої вимоги позивач не ставив. Спосіб реагування відповідача як припинення укладеного договору між Личаківською районної адміністрації Львівської міської ради та комунальним підприємством “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” на думку третьої особи не передбачений ні Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, ні будь якими іншими нормативно правовими актами. Просить суд позовні вимоги позивача задоволити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.11.2021 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі.
Від представника відповідача 10.01.2022 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Від представника позивача 21.01.2022 до суду надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою від 27.04.2022 судом у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району» про визнання протиправним та скасування висновку-відмовлено.
23.06.2022 до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у її відсутності. Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданн представник відповідача просив суд відмовити в задовленні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представник третьої особи просив суд задоволити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною аудиторською службою України проведено моніторинг публічної закупівлі UА-2020-12-17-004805-b згідно з наказом Державної аудиторської служби України від 16.03.2021 №78 “Про початок моніторингу процедур закупівель”.
За результатами моніторингу закупівлі UА-2020-12-17-004805-b, відповідач склав висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.04.2021 № 285, де зафіксовано порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922.
Згідно з інформацією зазначеною у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, замовником є: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 04056109, вул.К.Левицького, буд.67, м.Львів, Львівська область, 79017.
Підставою здійснення моніторингу зазначаються виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
У відповідності то абз.2 п.3 ч.3 Розділу II Констатуючої частини вказаного висновку від 02.04.2021 Державна аудиторська служба України керуючись статтями 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” зобов'язує замовника- Личаківськурайонну адміністрацію Львівської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку зобов'язує оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Окрім того судом встанволено, що відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2020-12-17-004805-b строку дії договору закінчився 01.04.2022 та вважається виконаним.
Вважаючи висновок Державної аудиторської служби за результатами моніторингу UА-2020-12-17-004805-b та вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду із позовною заявою для захисту своїх законних прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.
Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Стаття 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі замовник порушив вимогу абзацу другого пункту першого частини першої статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ЛКП “ШРП Личіківського району” та ПП “Паркбуд” як такі, що не відповідають кваліфікаційному критерію, установленому стеттею 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, допустив їх до аукціону, визнав ЛКП “ ШРП Личіківського району” переможцем та уклав з ним договір. За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 додатку 2 тендерної документації на підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю» Замовник установив вимогу про надання учасниками копій балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період (копії завірені відповідно до норм чинного законодавства). Учасники ЛКП «ШРП Личаківського району» та ПП «Паркбуд» в своїх тендерних пропозиціях надали проміжну звітність (копії балансу та звіту про фінансові результати) за 9 місяців 2020 року, однак не надали копії балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період (2019 рік), чим не дотримали вимоги підпункту 4.1 пункту додатку 2 тендерної документації.
Правові засади регулювання та складання фінансової звітності в Україні визначено саме Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до вказаного Закону фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Водночас, статтею 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Вказаною статтею також передбачено, що проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.
Судом встановлено, що згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів. кінцевий строк подання тендерних пропозицій-18.01.2021 року.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Отже, вказана стаття Закону передбачає терміни складання проміжної звітності (квартал, півріччя тощо), а також можливість визначення іншого звітного періоду (меншого ніж І рік), однак лише за наявності відповідної підстави (у разі створення підприємства або ліквідації).
Пунктом 22 р. IV (Рекомендації щодо наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю) Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 17.08.2020 № 1572 визначено, що подання фінансової звітності юридичними особами та іноземними суб'єктами господарської діяльності передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за№ 336/22868.
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі-підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1фінансова звітність складається з: Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
З огляду на викладене вище, слід зазначити, що в підпункті 4.1 пункту 4 додатка 2 до тендерної документації зазначається про те, що учасник повинен завантажити копію балансу та звіту про фінансові результати за останній звітній період.
Однак переможцем конкурсу Комунальним підприємством “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” не надано копії балансу та фінансової звітності за 2019 рік, а надано проміжну фінансову звітність за 9 місяців 2020 року чим не виконано вимоги замовника закупівлі.
Відповідно п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визначена найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі, а згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.
Відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», є обов'язком, а не правом замовника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені ч. 1 ст. 17 цього Закону.
З огляду на вищевказане, позивачем (замовником) порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині не відхилення тендерної пропозиції Комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” яка не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та тендерної документації позивача.
Щодо вимоги про усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору.
При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.
При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
При цьому, суд враховує, що фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов'язує із допуском до виконання робіт з будівництва навчального закладу особою, яка не надала обов'язкової документації, а саме дозволу для виконання робіт з підвищеною небезпекою, що дозволяє виконувати роботи з монтажу, демонтажу будівель, споруд.
За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов'язання замовника вжити заходів щодо шляхом розірвання договору, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, в даному випадку визначена не з формальних причин та є співмірною, оскільки переможцем тендеру було визнано учасника який порушив умови тендеру.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, натомість відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій у прийнятті висновку, що оскаржується.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок № 1085 від 03.12.2021 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірним.
За таких обставин, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246; 255, 293, 295, підп.15.5 пЛ5 Перехідних положень КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (вул. К.Левицького, 67, м. Львів, РНОКПП 04056109) до Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 40165856), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства “Шляхово-ремонтне підприємство Личаківського району” про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складений 15.07.2022.
Суддя Костецький Н.В.