Рішення від 11.07.2022 по справі 300/5525/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2022 р. справа № 300/5525/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст» та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до нього зазначений період роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідальність за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків несе підприємство страхувальник, в якому працював позивач, оскільки саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи. Позивач вважає, що невиконання страхувальником обов'язку по сплаті страхових внесків позбавляє його соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити та зазначила, що оскаржуваний період роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст», де позивач працював згідно записів трудової книжки, не може бути враховано до страхового стажу, оскільки, за вказаний період, підприємством не подавалась звітність, відповідно, відсутні відомості щодо нарахування та сплати страхових внесків за позивача. Відсутність підтвердження вказаних обставин, не породжує виникнення права на зарахування страхового стажу.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Згідно із записами трудової книжки від 07.04.1976 ОСОБА_1 , 1953 року народження - з 01.07.2003 по 29.01.2008 працював з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст».

Після призначення пенсії за віком, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та врахування в його страховий стаж весь період його роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст».

Згідно з відповіддю відповідача від 07.07.2021, ОСОБА_1 не враховані до страхового стажу позивача, оскільки, за дані періоди роботи відсутня сплата страхових внесків.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою вказаної норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 20 Закону України №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як встановив суд, підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст» слугувало те, що у відповідача відсутні дані щодо сплати страхових внесків за вказаний період роботи позивача.

Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання Долинським орендним підприємством «Металіст» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за періоди з 02.03.1992 по 12.10.1998 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 в Долинському орендному підприємстві «Металіст».

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.

Відповідно до 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції за прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача основні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до його страхового стажу період роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 у Долинському орендному підприємстві «Металіст».

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії до його загального трудового стажу період роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 у Долинському орендному підприємстві «Металіст».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дня призначення, зарахувавши до його загального трудового стажу період роботи з 02.03.1992 по 12.10.1998 у Долинському орендному підприємстві «Металіст».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Шумей М.В.

Попередній документ
105284422
Наступний документ
105284424
Інформація про рішення:
№ рішення: 105284423
№ справи: 300/5525/21
Дата рішення: 11.07.2022
Дата публікації: 20.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (10.11.2022)
Дата надходження: 27.09.2021
Предмет позову: про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,