Справа № 761/3791/22
Провадження № 2/761/7728/2022
14 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 12 грудня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3231.
Позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 12 грудня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3231. Сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Між позивачем та відповідачем відсутнє взаєморозуміння та бажання підтримувати шлюб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2022 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2022 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13 червня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2 .
Відповідно до змісту відзиву вбачається, що відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить надати строк на примирення.
07 червня 2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної адміністрації в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, в якій відповідач просить прийняти зустрічний позов до спільного розгляду в одному провадженні з первісним позовом.
Як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_2 просить суд визначити місцем проживання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної адміністрації в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, разом з долученими матеріалами було повернуто заявнику.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Судом під час дослідження матеріалів справи було встановлено наступне.
Суд встановив, що 12 грудня 2014 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3231, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Прізвище після державної реєстрації шлюбу:
чоловіка - ОСОБА_2
дружини - ОСОБА_2
Від шлюбу у сторін є дитина:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинені, примирення неможливе.
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивача з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивача, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
В зв'язку з тим, що позивачка не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 12 грудня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3231 - розвірвати.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: